В голодний рік золотий плуг
Не коштує скоринки сухого хліба

(Соломон)

Шановні, думаєте, що брешу? Їй-Богу правда. Можливо, десь щось не так, так це ж було дуже давно. А чого я пишу про це? Та щоб прочитавши цю бувальщину сів і помізкував що та як воно насправді. Було село Дудчани величезне, біля чотирьох тисяч населення з прилистками. А тепер? Та нехай уже буде так.

Осінь сорок сьомого була суха, але тепла. Ми в степу сіяли озиму пшеницю. Тракторист Павло Тиква, я - його помічник Андрій Шульга, їздовий Пугач і сівальниця Дуся Компанець.

Привезли нам на обід кукурудзяну баланду без нічого. Налила кухарка в дерев’яне коритце, видовбане із верби. Ми двоє лягли з однієї сторони, інші двоє з іншої сторони і почали черпати саморобними дерев’яними ложками ту чудодійну кукурудзяну баландичку. Оце життя. Нахлебтався, ліг на пахучий чепчик і нехай зав’язується в тобі жир, щоб хватило сил посіять, а потім і зібрати.

Все добре. Дуся дуже гарна молодиця, весела, роботяща. І не повіриш, що вранці була одна красота, а ввечері, коли закінчили сіяти, стояла, показуючи білі гарні зуби, просто статуя із землі. І ми всі були замурзяки, і сміялися один з одного, не звертаючи уваги на пустий шлунок.

Звичайно ж молодість.

Всі разом прийшли до річки Перетівки і купались голяком, бо не було ні трусів, ні якихось ліфчиків, штани, кофтина і спідниця.

Дома мене зустріла у дворі мати:
- Синок, нашого Кольку беруть завтра в армію.
- Хорошо. Хоч нагодують там добряче.
- А в нас є що їсти?
- Трохи кукурудзяного супчику.
Я передягнув чисту одежину, всю в латках, але чисту і сів сьорбати супчик.
- Привіт, браток! – каже Колька до мене.
- Привіт. Ви в двох з Володькою?
- Так. Завтра пішодрала в Воронцовку, це сорок п’ять кілометрів. А там хто куди. І служи собі.
- Мамо, що в нас є їсти?
- Супчик, синок, супчик. І крупа вже кінчається. Що робити?
- Хвате тобі цю баланду хлебтать. Ідемо з нами.

Я поклав на стіл ложку, облизавши її, і встав. Через дорогу жили Шульги, наш рідний дядько Іван, який згорів у Освенцемі і його шестеро дітей. Дома у Володьки взяли два канати, один довгий і товстий, а інший - тоненький.

Ми втрьох перебрели по буряках, які височіли по самі плечі і підійшли до колгоспного погріба. Його ще будували пани Старицькі. Він довжиною метрів двадцять, висотою – до п’яти, а шириною десять. В нього вільно може заїжджати автомобіль або бричка, запряжена парою коней. Там колгосп тримав, здебільшого, овочі. Завозили туди картоплю, буряк, капусту, моркву. Квасили в великих діжках капусту й огірки. В окремі діжки капусту різали навпіл і так квасили, перекладаючи яблуками.

Ось ми підійшли до цього погреба. Мовчали. Небо було чисте і зорі посилали на землю яскраві промінці, яких було досить, аби розгледіти, що біля тебе є.
Колька й Володька відколупали лутку з вікном, яке було загратоване кованими крюками. Витягли його і поклали недалеко від отвору. Погріб був склепінчастий, напівкруглий і глибокий.

- Слухай, Андрюхо, ми знаємо, що ти молодий ще, але сильніший і спритний за нас всіх. Ти можеш без нічого вилізти на дерев’яний стовп, що несе на собі радіопроводку, тебе кидали в колодязь, а ти вижив, - говорить брат Колька.
- Та він виріс в бур’янах і не боїться нічого й нікого, ми це знаємо, - підтримав Кольку Володька. – Тепер ти зробиш добре діло. Ми спустимо тебе на мотузці в погріб, а ти там будеш брать усе, що там є - і в мішок. Ми тобі його на іншій канатці подамо. Згоден?
- Давай, в’яжіть, чорт з вами, попробую ще один віраж.

Мене обв’язали товстим канатом, прив’язавши один кінець за важке вікно, і почали опускати кудись у темряву. Ноги й руки теліпаються в повітрі, тому що стіни в погребі круглі і до них не достанеш, а пливеш, мов скелелаз.

Стоп. Земля чи не земля, а прямо сів я, так сів задницею на купу картоплі.

Дивлюсь і мішок пливе згори до мене. Я накладаю в мішок картоплю, смикаю за мотузку і хлопці тягнуть його на гору, мов вугілля.

Так тягали картошку, буряки, солоні огірки, квашену капусту половинками. Можливо три, а може й п’ять разів – не пам’ятаю.

Але ось грюкнули маленькі двері в погребі, бо великі трималися на крючках, хтось переступив поріг з фонарем «Летучая мышь» у руках. Світло впало і на мене. Я шмигнув за велику діжку з огірками і завмер, але канат товстий теліпався, яким я був перев’язаний.

Звичайно, хлопці побачили також світло ліхтаря і затихли. Але ні, вони почали відносити від вікна те, що натягали десь в комиші, щоб ніхто їх не вловив. Говорили між собою, що якщо, то Андрюха викрутиться.

В погріб зайшло ще троє, я їх впізнав. це були, завгосп Козирьов, полевод Кучерява, бригадир Медведик та комірник з фонарем Брюхатий. Я сидів тихо, але пацюки лізли прямо мені на плечі. Нічого не робили, просто вилазили на мене й грілися на теплому тілі.

Пришельці вже понабирали всього і підійшли до діжки з огірками. Я справді злякався, бо канат висів у них перед носом, але вони дивилися в темноті тільки на те, що повинні були брати собі в відра і торби.

Коли вони вже нахиляли голови до діжки, я трусонув плечима й руками, щоб зігнати пацюків, а вони не стрибнули в темінь, а на світло ліхтаря.

Як заоре Кучерява, почав матом перти Козирьов.
- Я в гробу бачив ваші огірки з крисами, мать вашу.

І схопив комірника за руку, і з ліхтарем чкурнули за двері. Хряпнули двері, закреготав засув і все затихло. Я підняв голову вверх. Зорі як світили годину назад, так і світять тепер.

Я смиконув за канат. Мовчать. Почав свистіть. Мовчать. Крикнув на весь голос – мовчать.

Я посмикав канат, що на мені - міцно тримається на верху. Вхопив його і повис на нім. Тримає. Вирости в бур’янах між телятами і коровами, загартувавшись лазінням по деревах і кручах, мені було не трудно по канату вискочити з погреба.

Уже я на верху. Немає нікого, і торбів немає.

Час ішов уже за північ. Я приліг в траві з рамою вікна і почав аж дрімати. Коли чую:
- Андрюха, ти там? Де ти ? – гукає Колька в погріб.
- Я ось, у бур’яні. А ви, розумні, кинули мене самого на розтерзання. А якби заловили було б десяток.
- Ми знали, що ти зробиш все правильно.

Хлопці більше продуктів поховали в лозняку, а трохи принесли додому. Я вже не буду говорить, що пережила наша мати через дурнів, але наварила в печі картоплі, зварила куліш, хлопці десь дістали пляшку вонючки і була панська вечеря.

Вперше за багато місяців їли картошку, куліш, капусту, огірки. Все колгоспне, все наше. Хватало і державі і колгоспникам. Але голод страшніше за війну. На війні хоч вбили, хоч живий, а голод повільно вбиває безпомічну людину.

Хлопці в торби взяли трохи картоплі, капусти, огірків і пішли пішком у район, щоб потім служити в армії. Свою схованку показали мені. Ніхто так і не говорив, що щось там вкрали. Ні. Скільки там узяли? Дріб’язок проти того, що брало начальство. Але і цього робити не можна. Гріх.

Яка була та вечеря,.. Царська,
Але без хліба, щоб не поправлятись.

А. ШУЛЬГА 18.06.2018р.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter

СПОРТИВНІ ПОДІЇ

 АФІША

---------------------------------

ФУТБОЛ

Кубок закриття сезону Херсонської обласної федерації футболу

"Кронау" Високопілля  +:- СК"Воронцовка-Нова"

20 жовтня, субота Поч.13.00

стадіон "Центральний" Високопілля

Чемпіонат області (пропущений матч 12 туру)

Дружба (Новомиколаївка) +:- ФК Скадовськ

21 жовтня, неділя Поч.13.00

----------

Футзал. Чемпіонат України

ЕКСТРА-ЛІГА

АРПІ (Запоріжжя) 3:3 Продексім (Херсон)

21 жовтня, неділя Поч. 13.00

Кубок ліги

Епіцентр К Авангард _:_  Продексім

27 жовтня, субота 

_______________

Обласна першість ДЮФЛ

21 жовтня (неділя)

U -16

"Продексім" ДЮСШ Нововоронцовка - "Колос"Каховський р-н

перенесено

U -14

"Продексім" ДЮСШ Нововоронцовка 9:2 "Вікторія" Генічеськ

Поч.12.00

---------------------------

Друга ліга ПФЛ

 п'ятниця, 19.10

"Таврія" Сімферополь 2:0 "Миколаїв-2

Поч. 15.00

субота, 20.10

"Реал Фарма" 1:2 "Кристал" Херсон 

Поч. 15.00

"Гірник" 2:2  "Енергія"

Поч. 15.00

неділя, 21.10

"Металург" Запоріжжя 0:1 "Мир" 

Поч. 18.30

__________________

Чемпіонат України серед аматорів

Група 3, 12 тур

субота, 20.10

Дружба (Новомиколаївка) 1:0  Скорук (Томаківка)

Поч.14.00 стадіон "Гірник" (Кривий Ріг)

Таврія (Новотроїцьке) 0:1 ВПК-Агро (Шевченківка)

Поч.14.00, стадіон "Старт"ім.Пуляєва (Новотроїцьке)

неділя, 21.10

ФК Кривий Ріг 2:1  Колос (Асканія-Нова) 

Поч.14.00, стадіон "Будівельник" (Кривий Ріг)

СК Каховка  1:1  Яруд (Маріуполь)

Поч.15.00, стадіон "Олімпійський" (Каховка)

________________________________

 

Template Settings
Select color sample for all parameters
Red Green Blue Gray
Background Color
Text Color
Google Font
Body Font-size
Body Font-family
Scroll to top