У ЛЮДСЬКІЙ ПАМ’ЯТІ не зітруться важливі події мирних десятиліть і років, ущерть наповнених натхненною працею,неповторним розмаїттям пам’ятних та радісних подій. Дуже боляче в людських серцях: наприкінці лютого 2022-го на українську землю вдерлися озвірілі полчища завойовників із далекої Московії, несучи смертоносну зброю,неволю та розруху. Багато жителів міст, сіл та селищ херсонського краю змушені були покинути рідні оселі. Їх милосердно прихистили не лише в інших регіонах України, а й в країнах Європейського Союзу і не тільки. Назви держав і безкорисливих благодійників відомі всьому цивілізованому світові.А також степовикам,котрі з різних причин,на власний страх і ризик,не змогли на багато місяців виїхати на чужину або переживати біду в сусідніх регіонах нашої держави. Серед багатьох сміливців та невтомних працелюбів і директор Нововоронцовського спортивно-технічного клубу ТСО України Микола Миколайович Непом’ящий. Неординарна особистість, поважаний тисячами людей на Херсонщині та за її межами. Журналісту нещодавно зателефонував відомий у степовому краї голова Херсонського обласного комітету Товариства сприяння обороні України Іван Васильович Сабадаш. Давши високу оцінку директору Нововоронцовського СТК Миколі Непом’ящему, за його досить помітний внесок у доручену справу,порадив підготувати розповідь для вітчизняних ЗМІ. Микола Непом’ящий, як акцентував Іван Сабадаш – авторитетний упродовж багатьох років керівник однієї з кращих первинної ланки вітчизняного оборонного Товариства на Нововронцовщині, не лише мужньо переживає тяжкі місяці війни, а й плідно працює. Ані на крок не відступаючи від дорученої справи, а навпаки, зі своїми колегами навчає на курсах майбутніх водіїв. Точніше, поки що єдиний повноцінно діючий Нововоронцовський СТК на правобережжі південної області…
Незважаючи на те, що смертельна небезпека чигає цілодобово, а офіс – один із чи не найважливіших об’єктів дбайливо благоустроєного майнового комплексу місцевого СТК, росіянами в перші місяці війни знищений дотла. На щастя,обійшлося без людських жертв…
Від колись ошатного будиночка залишилися обвуглені стіни,перетворені на попіл меблі, навчальні посібники та матеріали, документація, спалені дах, вікна, двері. Майже нічого «живого» на цій місцині не залишилося. Досвідчений керівник СТК і кавалер Почесного знака ТСО України, М.Непом’ящий не опустив руки, а зумів підбадьорити та зберегти колектив працівників, організувавши навчання слухачів та місцевих жителів на курсах водіїв легкових автомобілів і мотоциклів, ут.ч. для підрозділів Збройних Сил України. За це йому честь і повага не тільки обласного начальства, а й багатьох земляків.
СЬОГОДНІ НА ПРАВОБЕРЕЖЖІ області повноцінно діє єдиний Нововоронцовський СТК, де не припиняється освітній процес.Разом із іншими визнаними майстрами навчає водійській справі робітничу молодь та мешканців не лише двох територіальних громад – Нововоронцовської селищної і Новоолександрівської сільської, а й Апостолівської та інших сусідніх громад Дніпропетровської області. Наприклад, приносить помітні результати багаторічна співпраця нововоронцовців з директором Апостолівського районного СТК Світланою Чирвою та її колегами. Влітку 2023 року, наприклад, журналіст наочно переконався, як цілеспрямовано добиваються позитивних результатів директори місцевих спортивно-технічних клубів ТСО України двох сусідніх областей – Херсонської та Дніпропетровської – Микола Непом’ящий і Світлана Чирва! Їхня реальна мета-внести вагому лепту в майбутню перемогу над підступним ворогом.
Голова Херсонської обласної організації Товариства сприяння обороні України Іван Васильович Сабадаш дав високу оцінку трудової та громадської діяльності директора СТК у Нововоронцовці Миколи Непом’ящего, ветерану оборонного Товариства,високої проби професіоналу та працелюбу, відзначеному Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. А всього у нього набереться зо два десятки заслужених відзнак місцевого та обласного рівня. Одна чи не з найдорожчих реліквій,- Почесна грамота Нововоронцовської райдержадміністрації з нагоди його 60-літнього ювілею!
Миколи Непом’ящего,як і колишнього та теперішнього складу працівників СТК, значна заслуга в тому,що зі навчальних класів і майжанчика вирушило в світ широкий багато тисяч водіїв транспортних засобів різних категорій.
І не просто ціняться жителями сільської місцевості здобу й такі необхідні в житті професії, а також є запорукою того,що колишні випускники спортивно-технічного клубу різних років сьогодні мужньо боронять рідну землю від окупаційних російських військ. Автору неодноразово довелось стати свідком, як із щедрою віддачею теоретичних знань та професійного досвіду навчають майбутніх водіїв директор СТК Микола Миколайович Непом’ящий, інструктор Микола Володимирович Дорожко, викладачі Віталій Володимирович Радчуков і Володимир Іванович Жмурський. Особливо в колективі технічного клубу та серед активістів ТСО територіальних громад ціниться високопрофесійна праця головного бухгалтера Нововоронцовського СТК Галини Іванівни Сікорської. Разом із керівником Миколою Миколайовичем намагаються примножити та ревно бережуть кожну зароблену гривню,не допускаючи втрат майна під час війни. Ретельний облік та в розумних межах використання грошових коштів, як і збереження матеріально-технічних цінностей, в місцевому СТК завжди пріоритетні!
– Наш трудовий колектив хоч і невеличкий, та може сміливо похвалитися справжніми професіоналами, які не ховаються за чужі спини,- не перебільшив незмінний керівник М.Непом’ящий. – Щодня мозолить очі руїна на території клубу, залишена ворогом. Віримо,наступить день, коли на місці згарища знову з’явиться ошатний будиночок. Незважаючи на труднощі, ніхто зі слухачів не зможе прослизнути повз іспити, на яких вимогливі екзаменатори належним чином оцінюють знання та практичні навички. Перш аніж їм дати «зелене світло» до заповідного посвідчення водія, а по-буденному-прав, майбутнім водіям доводиться працювати у поті чола!
МИКОЛА НЕПОМ’ЯЩИЙ у степовому краї заслужив авторитет багатьох людей, визнаний керівник місцевого СТК із величезним багажем теоретичних знань та багаторічним досвідом практичної діяльності. Свій трудовий шлях почав у Золотобалківській загальноосвітній середній школі на Нововоронцовщині, де 5 років викладав автосправу. Та фортуна в 1982-му посміхнулася йому: з області запропонували посаду керівника Нововоронцовському СТК.
У героя розповіді за плечима загальний трудовий стаж 47 років,а в Товаристві -42! Микола Непом’ящий –делегат Х-го з’їзду Товариства сприяння обороні України,багаторічний учасник і в минулих роках організатор цікавих,змістовного рівня масово-патріотичних заходів за участі учнівської та студентської молоді,представників робітничих професій і трудової інтелігенції в Нововоронцовці, в українському Криму, Чаплинці… Перелік можна продовжити.
Під героїчним натиском восени 2022 року Збройних Сил України, російські війська, драпаючи з правобережжя Херсонської області, окопалися на українському лівобережжі. Та нічого вічного не буває! Ворожі війська раніше окупували український Кримський півострів, не один рік безуспішно намагаються поневолити український Схід,інші регіони нашої держави, тимчасово загарбали селище Чаплинку, міста Генічеськ.Скадовськ та інші населені пункти регіону,а також цілодобово обстрілюють міста та села України. Історія так нічому і не навчила ворогів української державності. Під Сонцем нічого вічного не буває! На Херсонщині і в Україні не залишиться жодного ворожого солдата…
– Наша незалежна держава,як і всі мої земляки-нововоронцовці, живемо несхитною вірою в Перемогу Добра над злом, вічне мирне небо,- говорить Микола Непом’ящий.- З 1982 року мною та колегами підготовлено близько 10 тис. водіїв різних категорій, а всього з 1961 року наші попередники та всі разом – понад 25 тисяч. Рідній землі необхідні творці достатку, робітничі професіЇ і досвідчені водії автомобілів і мотоциклів!
…ЗНАТНИЙ ПЕДАГОГ із Нововоронцовки М.М.Непом’ящий дуже пишається своїми сином Олександром і донькою Ольгою. Первісток закінчив Нововоронцовську ЗОШ№1 та Харківський військовий університет, підполковник запасу. Ольга старанною працею здобула диплом із відзнакою Національної академії державної податкової служби України. Життя ветерана оборонного Товариства земною радістю окрилюють онуки Іван, Анна та Роман.
– Над усе в своєму житті пишаюся внуками Ванею, Анею і Романом, сином Олександром, донечкою Ольгою і зятем Іваном Макогоном, – поділившись із журналістом, привітливо посміхнувся пан Микола, – Мій зять чудовий тато двом діткам Вані та Ані, турботливий чоловік моєї донечки Ольги! Він світлого розуму та виняткової працьовитості!
…НЕЗАДОВГО до завершення ділової зустрічі слухачів курсів водіїв та членів правління Нововоронцовської організації ТСО України, від авторитетного в двох територіальних громадах і області знатного педагога, активіста оборонного Товариства Віктора Григоровича Ткаченка почув таке:«Наш Микола Миколайович (ішлося про Непом’ящего, – Авт.) міцного сплаву керівник,високоосвічена і щирої вдачі людина.Нерідко надворі дуже страхітливо і для життя небезпечно, але він аж ніяк не вгомониться! Всі його справи благородні й корисні людям! На передньому краї батьківська турбота про молоді кваліфіковані кадри для оборонного Товариства незалежної Української держави! Спільно з горсткою колег-сміливців узяв на себе важку ношу служіння рідній Вітчизні…»
Невтомна праця і заслужена великої поваги життєва позиція директора СТК ТСОУ Миколи Непом’ящего – гідний приклад молодій зміні.
Микола ГУРЕПКО, журналіст Інформаційної агенції ВГО «Журналісти проти корупції», член правління Нововоронцовської організації ТСО України, НСЖУ, НСПУ і НСНЖУ, нагороджений медаллю «ЗА ПРАЦЮ І ЗВИТЯГУ», Почесною грамотою Верховної Ради України «ЗА ОСОБЛИВІ ЗАСЛУГИ ПЕРЕД УКРАЇНСЬКИМ НАРОДОМ» і нагрудним знаком, десятками інших відзнак за журналістську та письменницьку працю.
На фото: директор Нововоронцовського СТК, кавалер Почесного знака ТСО України Микола Миколайович НЕПОМ’ЯЩИЙ.
Світлини автора та з архіву СТК у Нововоронцовці.
Вересень 2024 р.
