Як говорять, земля тримається на праведниках, а сільська школа – на невтомних учителях. Для багатьох вона стала другою домівкою, сплелася у вінку життєвої долі. Для мене особисто школа – це перш за все Вчитель, який заклав універсальні знання, щоб ми навчилися жити.

Дорогою до школи мене часто зустрічає з привабливою посмішкою моя перша вчителька Людмила Василівна Андрієнко. І так приємно поговорити з мудрою наставницею про найцікавіше, поділитися спогадами, слухати її, як колись у початковій школі, вимогливу, але справедливу і мудру. Людмила Василівна навчила нас відповідати за свої вчинки, виходити з будь-якої ситуації, впевнено йти до мети. Минають роки, проходять десятиліття, та такою ж оптимісткою з посмішкою на обличчі залишається вона і сьогодні.

Людмила Василівна Андрієнко народилася 15 липня 1944 року в селі Новопавлівка Великоолександрівського району в родині Василя Григоровича та Євдокії Терентіївни Терлецьких. Тяжкі роки лихоліття змушували батьків зі своїми дітьми переїздити в інше село, тому Людмила Василівна навчалася у Суханівській восьмирічці, що на Бериславщині. Жителі села з теплом згадують маму Євдокію Терентіївну, яка працювала вчителем і передала своїй доньці талант педагога як дар Божий. Людмила Василівна після закінчення Борозенської середньої школи та педагогічного закладу працювала на посаді вчителя початкових класів Біляївської школи. У 1967 році Андрієнко Л.В. переїхала в Новоолександівку. Для багатьох випускників Людмила Василівна як учитель-початківець стала досвідченим наставником, відкрила багато нового та незвіданого. Серця дітей завоювала любов’ю, мудрістю і справедливістю. І навіть на заслуженому відпочинку вона живе школою, радіє успіхам, постійно у вирі педагогічних буднів, у неї шукають поради, знаходять захист і підтримку.

Сама щаслива у подружньому житті, Людмила Василівна виховали сина Сергія і доньку Галину разом з чоловіком Олександром Івановичем, ветераном праці, орденоносцем, колишнім водієм автогаража. А тепер Людмила Василівна всю свою любов віддає чотирьом своїм внукам і трьом правнукам. Гордиться бабуся поколінням Андрієнків, бо старша внучка Вікторія Сергіївна обрала педагогічну діяльність, продовжуючи славну справу родини.

Людмила Василівна привітна і щедра, тому завжди гостинно відкриваються двері її оселі перед друзями, колегами, сусідами.

15 липня Людмилі Василівні Андрієнко виповнюється 75 років. Колектив Новоолександрівської загальноосвітньої школи-дитячого садка щиро вітає ювілярку з днем народження.

Дякуємо Вам, Людмило Василівно, за тепло душі, щирість, залишайтеся такою ж молодою, прекрасною, хай щастям наповнюється Ваш дім.

Летять роки, мов чайки над водою,
І разом з ними доля непроста.
А Ви завжди лишайтесь молодою,
Живіть у щасті й радості до ста.
Бажаємо Вам радісних світанків!
Щасливих, тихих вечорів!
Солодких снів, бадьорих ранків
І щирих, теплих і відвертих слів!

О.М. Швиденко, заступник директор школи з НВР

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter