Читаємо у Вікіпедії: «…Балестричний збірник «Степ» виданий 1886 у Петербурзі гуртком херсонських літераторів на чолі з Д.Марковичем українською та російською мовами…». А за багато десятиліть його випуск був відновлений у 1990 році в місті Херсоні. З того часу літературно-художній альманах «Степ» заволодів серцями не лише професійних літераторів, художників, учених, творчої молоді, а й студентства, учнівської молоді та читачів різного віку. Не беруся переказувати про всі віхи його творчого становлення та злету, а лише зупинюся на 24-му числі літературно-мистецького часопису Херсонщини.

Упродовж останніх десятиліть засновниками та видавцями альманаху «Степ» стали управління культури Херсонської ОДА і Херсонська обласна організація Національної спілки письменників України. Біля витоків редакційного штурвалу літературно-мистецького часопису «Степ» у різні роки становлення нової України стояли відомі літератори головні редактори: Василь Піддубняк, Леонід Марченко, Василь Жураківський, Олександр Бутузов, Надія Звягінцева, Василь Загороднюк, Валерій Кулик.

Названий та ще один раніше випуск журналу своїм світлим розумом і золотим пером сьогодні редагує член Асоціації письменників України та Національної спілки журналістів України,заслужений журналіст України Василь ПІДДУБНЯК. У цей випуск часопису також вклали свій неабиякий творчий хист члени редколегії: Світлана ДУМИНСЬКА, Василь ЗАГОРОДНЮК, Анатолій КИЧИНСЬКИЙ, Олена МАЛЯРЕНКО, Анатолій МАРУЩАК, Наталя ЧЕРНИШЕНКО.

На моє глибоке переконання, альманах «Степ» — зразок не лише високого художньо-мистецького стилю публікацій на понад ста сторінках, а й привертає увагу неабияким ошатним рівнем сучасної поліграфії: дизайном, добором ілюстрацій, шрифтів тощо. Високий рівень поліграфії літературно-мистецького часопису всеукраїнського значення співзвучний із неперевершеною майстерністю його безпосередніх творців. Не хаотично на його сторінках розміщені публікації, а достатньо систематизовано: кожній відведено за тематикою розділи та рубрики. Назви розділів говорять самі про себе: «Публіцистика», «Поезія», «Незабутні», «Проза», «Видатні земляки», «Книжковий світ», «Переклади», «Краєзнавство», «Культура і мистецтво». Цілком закономірно, з кожним виходом у світ «Степ» знайомить цінителів художнього слова з новими творчими здобутками талановитої творчої братії сонячної Херсонщини, майстрів пензя, й не тільки. Для справжніх цінителів творчості письменницької, поетичної і художньої еліт півдня України вихід із друкарської машини кожного номера – знакова подія,справжнє свято!.

НЕМА ПОТРЕБИ в одній публікації називати імена всіх невтомних майстрів красного слова й художніх полотен, котрі залишили в минулому й сьогодні збагачують ще недоорану цілину літературно-мистецького процесу Херсонщини та в Україні. Переважна більшість митців,завдяки талантові й творчому натхненню, заслужено здобула визнання тисяч й тисяч шанувальників як степового краю, так і нашій державі та за рубежем.

Серед когорти іменитих творців 24-го числа літературно-мистецького журналу — автор багатьох поетичних збірок, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка та багатьох інших престижних відзнак за поетичну творчість та активну громадянську позицію Анатолій КИЧИНСЬКИЙ і член редакційної колегії Всеукраїнської газети захисту селян «СІЛЬСЬКІ ВІСТІ» та інших друкованих видань,автор поетичних збірок «Пізній листопад», «Храм» та інших,лауреат літературної премії ім. К. Паустовського, ім. Миколи Куліша,перекладач, есеїст, переможець обласного конкурсу «Краща книга Херсонщини» 2019 р., член член Асоціації українських письменників (АСУ), заслужений журналіст України херсонець Василь ПІДДУБНЯК. Залишив досить помітну творчу спадщину поет із когорти шістдесятників світлої пам’яті Володимир КУЛИКІВСЬКИЙ. А прозаїк, сценарист Федір ЯНЬКО своє трудове життя присвятив журналістиці, працюючи у верхньорогачицькій газеті «Рідний край» Херсонської області. В літературі він деб’ютував оповіданням «Опалі яблука». Названий художній твір побачив світ у відродженому альманасі «Степ» у 1991 р.

Переможниці Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» — 2017», херсонки Юлії ЧЕРНІЄНКО в №24 «Степу» опублікований уривок з повісті «Раби»... Представлений у «Степу» письменник-мариніст, член Національної спілки письменників України, автор 17 книжок, зокрема «Листи з осіннього саду», відзначену премією «Джури» — за створення високохудожнього образу українського Причорномор’я Анатолій КАЧАН. Літератор запропонував читачам велику добірку поезій.

Не вперше зворушує серця читачів і член НСПУ Олександр ГУНЬКО з Нової Каховки, лауреат міжнародної літературної премії ім. Григорія Сковороди, літературних премій ім. Олексія Кручоних, ім. Миколи Куліша та Анатолія Бахути. Олександр Гунько — автор поетичних збірок «Змова мовчання», «Зоряний канон»,«Брами всесвіту», «Три лауреати. Бунін, Пастернак, Бродський» та інших. У 24-му номері «Степу» надрукований уривок із його нової книги поезій «Сталкери по крові»…

Автор не ставив за мету назвати всі літературні імена названого часопису «Степ». Із майстрами слова й пензля можна познайомитися у книгозбірнях районів та Херсону.

Прихильність тисяч читачів Херсонщини, зокрема на Нововоронцовшині, заслужив автор книг «Пам’яттю прийду», «Ватерлінія степу», «Біль мовчання», «Поклик євшан-зілля», «Сміхенея», «Сиваш», «Формула Сократа», «Перемогла любов», «Молитва плуга», кількох дитячих видань, низки літературознавчих праць, кандидат філологічних наук, член Національної спілки письменників України Василь ЗАГОРОДНЮК, голова Херсонської обласної організації НСПУ (на фото) Зокрема, він став у 2019 році упорядником книги «Степова симфонія» — антології творів херсонських авторів: Збірки творів. –Херсон, Айлант. 2019. -220 с.:іл..

Не перебільшуючи, заслуженим авторитетом серед тисяч читачів Херсонщини та за її межами користується журналіст і поет Василь ПІДДУБНЯК. Його актуальні статті, високохудожні нариси про знатних людей степового краю, актуальні інтерв’ю та публікації на злобу дня можна прочитати на сторінках всеукраїнської газети захисту інтересів селян «Сільські вісті», авторитетної в області незалежній газеті Херсонщини «НОВИЙ ДЕНЬ» та інших ЗМІ України.

Ось що на прохання автора розповіла Оксана Володимирівна МАНДРИКА, бібліотекарка читальної зали Нововоронцовської ЦРБ (на фото).

— Наша районна книгозбірня не один рік одержує популярний серед вимогливого читацького загалу літературно-мистецький альманах «Степ»Херсонської обласної організації Національної спілки письменників України. Видання дуже цікаве та різножанрове. Стало безцінною підмогою учнівській та студентській молоді. «Степом» також нерідко цікавляться люди різних професій, особливо педагоги. Привертають увагу дорослих та юних читачів поезії багатьох маститих і молодої парослі поетів області та нашого району. Особлива подяка й повага бібліотекарів та читачів головному редактору літературного часопису «Степ», відомому в краї та в Україні журналісту, публіцисту, перекладачу і поету Василю Піддубняку! Його надійними соратниками у важливій справі стала редколегія, колеги по перу з Херсону та районів області, й навіть із інших регіонів держави. Користуючись нагодою, хочу звернути увагу на публікацію у №24 названого журналу, в розділі «Мистецтво», рубрика «Кіноаматори», під заголовком «На хуторі, поблизу Любимівки…» (на фото). Це розповідь про місцевого щедро обдарованого талантом молодого кінорежисера В’ячеслава Білого зі степового села Любимівка. Її автор 16 книг прози наш земляк Микола Гурепко, журналіст і письменник, лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. Яра Славутича та Херсонської обласної літературної премії ім. Миколи Куліша, удостоєний десятків нагород та відзнак загальнодержавного, обласного та районного рівнів. Письменник Микола Гурепко зі задоволенням ділиться із нашою бібліотекою кожною своєю новою книгою. Торік, наприклад, гідне місце в скарбниці знань посіла його 400-сторінкова широкоформатна довідково-краєзнавча енциклопедія «Нововоронцовщина — перлина України». У читальній залі нашої ЦРБ, зокрема на її тематичних книжкових полицях та виставках, допитливий читач знайомиться з кращими поетичними й прозовими творами більшості поетів та прозаїків Херсонщини. Серед дійсно знаних у нас майстрів слова — Анатолій Кичинський, Василь Піддубняк, Василь Загороднюк, Валерій Кулик, Василь Жураківський, Леонід Куліш, Микола Братан, Іван Гайдай, Анатолій Марущак, Алла Тютюнник, Леонід Марченко, Юрій Терещенко та інші! Не обділену музою когорту наших місцевих поетів та прозаїків представляють: Лідія Глєбова, Олександр Циганок, Андрій Шульга, Лідія Галко, Поліна Внучко, Олег Тимков, Марія Кузьо та інші. Їхні поезії та прозові твори в минулих роках і сьогодні стали безцінним надбанням сотень читачів і на сторінках райгазети «Вісті» (редактор, член Національної спілки журналістів України Ірина КОШАРСЬКА).

ЩИРІ СЕРЦЯ ЧИТАЧІВ також зворушили публікації альманаху «Степ» №24. Зокрема в розділі «Незабутні/ювілей», під назвою «Микола Куліш:невідомий грішник». 6 грудня 2017 року йому виповнилося 125 років від дня народження. Микола Гурович Куліш (1892-1937 рр.) народився у с. Чаплинці на Херсонщині. Визнаний в Україні та у світі, залишився у вітчизняній історії. У спогадах своїх земляків – чаплинців, як український письменник, режисер, драматург, громадський діяч, газетяр та редактор, діяч української освіти, педагог.

«Микола Куліш став драматургом, творчість якого відкрила нові напрямки у розвитку світового драматичного мистецтва ХХ і ХХІ століть, - читаємо в альманасі «Степ» (24 –е число). – Його по праву назвали українським Шекспіром…».

Автор цікавого дослідження життєвого шляху і творчості видатного сина України й рідної Херсонщини М.Г.Куліша Василь ГЕРЕЙ з м. Івано-Франківська – сайт «На скрижалях» -http://na-skrizhalyah.blodspot.com/.

КІЛЬКА РОКІВ тому ще билося полум’яне серце Людини з великої літери, вічної пам’яті фронтовика Другої світової війни,письменника, журналіста, беззмінного впродовж не одного десятиріччя головного редактора херсонської обласної газети «Наддніпрянська правда» Івана Івановича ГАЙДАЯ (на фото).

Переконаний, заслужений журналіст України, в минулому завідуючий відділу та впродовж 13 років беззмінний редактор білозерської райгазети «Придніпровська зірка», екс-відповідальний секретар Херсонської обласної організації НСЖУ Любов ЛАГУТЕНКО не вперше проявила себе,як справжній майстер української журналістики, творча особистість.Вкотре вона підтвердила це на всі сто відсотків розлогою ілюстрованою публікацією в «Степу», в розділі «Публіцистика» під назвою «Криниця чистої душі»!.

Мені, в той час випускнику столичного вузу, не пощастило працювати в «Наддніпрянській правді» під керівництвом Івана Гайдая, та все-таки двічі, в стінах редакції обласної газети, відбулося коротке спілкування зі видатним журналістом і письменником сучасності. Ним він був і залишився в пам’яті тисяч степовиків та колег по перу! Не можу передати словами, з яким хвилюванням і вдячністю Любові Лагутенко я прочитав на одному диханні її майстерно написаний публіцистичний твір в достовірному художньому стилі! А за кілька місяців…прочитав знову, аби не забути світлий образ Людини, Журналіста, Письменника, Головного редактора — мудрого наставника молодої журналістської зміни.

Дозволю собі подати читачеві кілька штрихів, узятих із журнальної публікації Любові Лагутенко:

«Якщо більше, народився він (Іван Гайдай, - Авт.) на закучерявленій плавнями, виноградинками і садами Білозерщині, у мальовничому селі Широка Балка, що розкинулося на високих берегах Дніпро-Бузького лиману. Саме він з’єднує Борисфен-Дніпро з Понтом Евксинським –Чорним морем. Багаті краєвиди Золотого Мису здавна вабили шукачів щастя. Розповідаючи про історію свого села, Іван Гайдай жартував: «Мені не треба шукати далекого щастя, під ногами валяється…На самому Золотому Мисі живемо…

… А втім щастя виявилося примарним: рано втратив батька. З чотирьох дітей був другим у хліборобській сім’ї і вже з дитинства, працюючи в колгоспі, допомагав мамі піднімати на ноги молодшеньких…Після демобілізації майбутній письменник не подався шукати легкого хліба – повернувся в рідне село, знову в колгосп, на різні роботи… Коли випадала вільна година, писав до «районки» про нелегкі повоєнні будні села. І в райцентрі швидко помітили кмітливого дописувача –запросили до редакції в «штатники». Від кореспондента-організатора до редактора – такий шлях пройшов Іван Гайдай у «Колгоспнику Білозерщини». А потім уже протоптана у журналістиці дорога вивела молодого Гайдая в головні редактори обласної «Наддніпрянської правди»…»

Нагороджений кількома бойовим та за багатолітню мирну працю багатьма орденами та медалями.

СТАЛО ПРИЄМНОЮ НЕПОДІВАНКОЮ й те, як нещодавно тепло відгукнувся про письменницьку та журналістську творчість Івана ГАЙДАЯ, народжений на батьківщині всесвітньовідомого чемпіона з вільної боротьби Івана Піддубного — в селі Красенівка Чорнобаївського району на Черкащині – беззмінний упродовж десятиліть директор СПП «Степове» із села Біляївка Нововоронцовського району, кавалер ордена «Знак Пошани», заслужений працівник сільського господарства України, кандидат сільськогосподарських наук, доцент, почесний професор Херсонського аграрного університету, член-кореспондент Української академії наук Володимир Данилович ШЕПЕЛЬ (на фото).

— Не один десяток років зберігаю, як цінну сімейну реліквію, книгу гумористичних оповідань Івана Гайдая «Ласкаво просимо», що вийшла друком в українському видавництві «Радянський письменник» у далекому 1978 році, — люб’язно повідав Володимир Шепель. – Багато разів цю книжку перечитував, і, навіть, ділився з іншими сельчанам, іноді брав із собою у далеку дорогу на свою малу батьківщину мальовничу Красенівку. — Та згодом довелось трохи відремонтувати книжку. Світлої пам’яті головний редактор херсонської обласної газети «Наддніпрянська правда» Іван Іванович Гайдай та її провідні журналісти користувалися заслуженим авторитетом не лише в керівників області та районів, сільгосппідприємств та журналістської братії, а й серед багатьох аграріїв, знатних комбайнерів, агрономів, зоотехніків, людей різних професій – тисяч читачів 5-ти разового на тиждень одноразового 150 – тисячного (!) накладу обласної газети! Як авторитетний літератор, він зробив немало для розвитку української журналістики та творчого процесу в українському Причорномор’ї і в Україні. Кожна його нова книга була прочитана до останньої сторінки тисячами людей! Він, як селянського роду син, фронтовик, високої проби літератор дуже любив рідну землю й шанував людей праці, захисників рідної Вітчизни!...

Можна багато й багато цікавого розповісти про літературний альманах «Степ», його творців та авторів. Гадаю, не помилюся,якщо дам пораду теперішнім учням і студентам, молодим ученим — усім шанувальникам книги: завітайте на годину-другу до книжкових скарбниць своєї малої батьківщини! Немов живі, книжкові фоліанти не лише збагатять вас знаннями, а й зроблять життя світлішим та цікавішим.

ВАЖЛИВОГО ЗНАЧЕННЯ НЕ ЛИШЕ НА ХЕРСОНЩИНІ, а й в окремо взятому Нововоронцовському районі розвиткові літературного процесу, самодіяльної сценічної творчості надають Херсонська обласна організація Національної спілки письменників України (голова Василь Загороднюк), Нововоронцовська райдержадміністрація та райрада (голови Вадим Гараненко і Михайло Бідний), Нововоронцовська ЗОШ №1 (директор, учитель вищої категорії, депутат Нововоронцовської районної ради Олена Семеліт) та всі загальноосвітні школи, Нововоронцовська селищна рада (голова Володимир Марчук), голови сільських рад, керівники сільгосппідприємств, фермерських господарств, приватні підприємці, Нововоронцовська ЦРБ (директор Любов Лукіна), ветеранська організація селища Нововоронцовка (керівник Тетяна Макаричева), ДНЗ№1 «Сонечко» (завідуюча, депутат селищної ради Юлія Петриченко) та сіл району — всі небайдужі мешканці степового краю. Для багатьох із них поетичне та художнє слово стало вірним дороговказом і світлим промінчиком у багатогранному житті.

МІЛЬЙОНИ ПОКОЛІНЬ НАШИХ СПІВГРОМАДЯН, під невтомним і мудрим наставництвом педагогів, за радянських часів, навчившись читати та писати по першому навчальному посібнику — шкільному «Букварю», з кожним роком, як квітка до сонця, тягнулися до книги – джерела знань і мудрості. Та життєві реалії висунули нові вимоги до школи в Україні.

— Нині діє освітня концепція нової української школи, — підтвердила вчитель вищої категорії 2-Б класу Нововоронцовської ЗОШ№1 Ірина Вікторівна САЩЕНКО (на фото). — Теперішні учні молодших класів по-новому пізнають і досліджують світ. Аби могли самостійно реалізувати себе в сучасному в житті.

Літературно-мистецький альманах «Степ» широко популяризує рідне українське слово, з року в рік знайомляч читачів із високохудожніми збірками поезій і прозовими творами, публіцистикою, творчими знахідками відомих поетів, прозаїків, публіцистів, художників, обдарованих молодих поетів — усіх тих херсонців, які самовіддано служать Українській державі.

Микола ГУРЕПКО, журналіст, письменник і політолог, член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, журналіст об’єднання журналістів ГО «ЖУРНАЛІСТИ ПРОТИ КОРУПЦІЇ»(м.Київ).

Автор публікації нагороджений державною нагородою, відзнакою Президента України, медаллю «За працю і звитягу», Почесною грамотою Верховної Ради України. РЕДАКЦІЯ.

Фото з архіву автора, Інтернету, Новоронцовської ЦРБ, Володимира ДЗЮБИ.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter