Сільський клуб с. Любимівки є центром культурного відпочинку жителів села, місцем проведення святкових заходів, зібрань, присвячених важливим подіям.
З 2018 року Будинок культури очолила Олена Миколаївна Алієва. Разом зі своєю помічницею художнім керівником Оленою Анатоліївною Алексєєвець зуміли залучити більше охочих односельців до участі в художній самодіяльності.
Серед учасників люди різного віку, різних професій. Їх об’єднує любов до пісні, до художнього слова, бажання подарувати односельцям хвилини радості та відпочинку.
Учасником художньої самодіяльності є мама Олени Миколаївни Ірина Михайлівна Зюзько.
Батьки Ірини Михайлівни переїхали в Любимівка в 60-х роках із Західної України, містечка Ворохта. У дружній і працьовитій сім'ї Гриньків Михайла Ілліча та Ганни Іллівни зростали, крім Ірини, ще троє дітей Ярослав, Олена і Михайло. Михайло Ілліч був будівельником, Ганна Іллівна працювала на фермі. Вони обоє любились співати, мали добрий музичний слух.
Улюбленою піснею дідуся, згадує Оленка, була пісня «Чорний ворон». В сім'ї зберігся дідусеві пісенник. Саме від батьків у спадок хороший голос передався Ірині та її дітям Олені та Іванкові. Доля не дуже радувала жінку. Рано помер чоловік, Оленчин батько. Одружилася вдруге. Життя триває. Вона оптиміст, тішиться онуками, співає в ансамблі разом із донькою. В репертуарі їх ансамблів пісні про рідний край, людей праці, жартівливі, різні людські почуття.
Обидві Оленки творчі особистості. Вони живуть Будинком культури. Багато часу приділяють репетиціям, підбору матеріалів до концертів відповідно їх тематиці, працюють над репертуаром. Я була вражена від їх підсобник кімнат. У просторому приміщенні колишньої бібліотеки маса реквізитів, як у справжньому театрі. Все до ладу складено в коробки з підписами, безліч їх розкладено на полицях шаф. Серед реквізитів роботи майстрині Полухтіної Людмили Іванівни.
Тримаючи Будинок сімейного типу, вона виготовила для прикраси сцени з паперу та тканини троянди, маки, головки соняхів і інше. У Людмили Іванівни золоті руки та добре серце. Вона щиро переймається долею дітей, намагається разом з чоловіком надати їм справжнє родинне тепло і любов.
З теплотою згадує Олена Миколаївна попередніх керівників Юрченко Людмилу та Білого В'ячеслава — нашого кінорежисера.
У клубі є вже декілька видів сценічних костюмів. Придбати їх допомагала сільська рада. Костюми дбайливо розвішені на вішалках. Серед них висять вишиті сорочки для жіночок ансамблю, які подарувала декілька років тому мама нашого директора ДП ДГ «Піонер» Бєлова В'ячеслава Олеговича.
Він може пишатися своєю мамою, а самодіяльні артисти вдячні Людмилі Григорівні за такий подарунок. Сорочки дуже зручні, тканина їх лагідна до тіла. Так сказали учасники ансамблю. То ж здоров'я мамі і нехай Господь оберігає їх сім'ю.
Вже традиційно в день людей поважного віку аматори нашого села для ветеранів праці влаштували свято. З цим важливим святом поваги до людей старшого покоління, людей праці привітав голова районної ради ветеранів Клочанюк Роман Онуфрійович. Він подякував ветеранам за їх самовіддану працю по розбудові села, за їх мудрість, відповідальність, великий життєвий досвід, побажав міцного здоров'я, довгих років життя, щоб золота осінь їх була щасливою.
З вітальними словами звернувся сільський голова Беззубко М.Д., голова ветеранської організації села Чернієнко В.Д., настоятель місцевої церкви отець Тимофій.
Із задоволенням ветерани слухали виступи ансамблю «Сузір'я» у складі Зюзько Ірини, подружжя Мозолів Наталки та Віктора, Дудчак Світлани, Алієвої Світлани, Алієвої Олени, Алексєєвець Олени, Рабовича Олександра та Тетері Сергія.
Ансамбль «Джерело» у складі Михальченко Аліни, Муранової Світлани, Хоми Тетяни, Бугайової Інни, Шевчук Алли, Аносової Олени, Григораш Анастасії.
Оплесками зустрічали дует Святинюк Олени та її синочка Ігоря з піснею «Розкажи мені, мамо». Соло Хуторної Анжеліки з піснею «Знаєш болить», Рабовича Олександра з піснею «Варенички» та наймолодшого учасника Ігоря Рабовича з піснею «Василинка». Жартівливі сценки, гуморески у виконанні Мозоля Віктора викликали щирі усмішки та оплески присутніх.
Для людей поважного віку це було справжнє свято, віддушина. Вони спілкувалися, приймали участь у конкурсах, вікторинах, висловлювали своє бажання також зустрітися через рік і щоб усі були живі і здорові.
У кожної з учасниць художньої самодіяльності сім’ї, діти.
У Олени Миколаївни та Олени Анатоліївни очі горять, коли вони розповідають про свій дружній колектив аматорів. Вони всі, як одна сім'я. У них багато задумів, прагнуть відроджувати народні традиції. Кожен може вносити свої ідеї, спільної їх обговорюють і приймають. У Олени Миколаївни двоє діток: Костя учень 11 класу та Улянка — 4 рочки. У Олени Анатоліївни 3 діток: Максим вже дорослий, Владику 7 років, Настуні п’ятий рік.
Робота керівників клубу клопітка, вимагає багато часу. Їх чоловікам доводиться часто бути і за маму, і-за тата.
— А ми, жінки, повинні бути мудрішими, — впевнена Олена Анатоліївна. — Можемо ніжного попросити пробачення в коханого за затримку на роботі, подякувати за вимитий посуд та розуміння.
Та керівництво клубу турбує думка: А раптом клуб закриють. Чому таке хвилювання?
Село живе, клуб працює, школа, дитячий садок, медична амбулаторія, 2 аптеки, Укрпошта, є Нова пошта, магазини… Дякуючи нашому директору Белову В.О., маємо басейн, розважальний центр для дітей не лише нашого села, а й сусідніх, фітнес-клуб для жінок, при ньому танцювальний гурток для дітей (керівник Силютіна І.Ф.), більярдна, тренажерний зал для чоловіків, настільний теніс.
В новозбудованих теплицях вже збирають ранні помідори.
Дає урожай яблук молодий сад, ожина…
А ще маємо високошвидкісний інтернет від Укртелекому та Інфракому (відпов. Пасько С.M.).
От ще б робочих місць побільше.
Можливо, даремна тривога в керівників клубу?
Вони ж стараються для людей. Дорослі працюють, але ж не тільки робота, а щось і для душі треба, для щастя. І нам то тут жити.
Ветерани праці щиро дякую організаторам за проведене свято для них, за щедре частування, бажають їм міцного здоров'я, сил у виконанні добрих справ для нашого села, країни, нашим дітям і внукам.
З повагою вчитель-пенсіонер ЄВТУШЕНКО Л.О.