Моє село цієї весни відзначає свій столітній ювілей. Для населеного пункту це зовсім не багато. Але і за цей період у нього склалася непроста, але досить цікава історія. У тому, щоб незабути, як народилася і розвивалася його доля, нам дуже допомагає книга нашого односельця, нині покійного колишнього учителя нашої школи, Бачиша Павла Климовича «Історичний нарис села Любимівка». Ця рукописна книга з багатьма фотографіями, розповідями, спогадами очевидців побачила світ у 1973 році. А до цього була проведена величезна робота зі збору матеріалів, записи спогадів нащадків перших поселенців. Починається розповідь із того, як навесні 1921 року 110 сімей селян-бідняків із сіл Нововоронцовки та Осокорівки за ленінським декретом про землю одержали наділи землі з фондів бувшої Нововоронцовської економії, оселилися у цьому куточку голого степу і почали господарювати. Цікавою є розповідь про те, чому жителі назвали своє село Любимівкою. Існує переказ про те, як хтось із перших поселенців колись був у Любимівці Каховського району і розповідав про красу села з біленькими охайними хатами і зеленими садами. Захотіли зробити своє село таким же гарним, або ще кращим. Довгим був шлях до добробуту. Були і невдачі: неврожаї, перешкоди. Люди об’єднувалися в комуни, щоб легше було господарювати, а в 1930 році організували радгосп, якому дали назву «Піонер». Життя налагоджувалося, село розбудовувалося. У 30-ті роки визначною спільною будівлею була побудова школи на три класні кімнати, до якої прийшло 63 дитини.
Налагоджений ритм життя села перервала війна. Тридцять тяжких тижнів окупації пережили жителі, і на рубежі зими і весни 1944 року зустріли воїнів – визволителів. Війна переможною ходою швидко покотилася на захід, а в селі залишила братню могилу, у якій спочили 49 воїнів із багатьох куточків колись великої держави. У центрі села стоїть Меморіальний комплекс на їх честь та 49 гранітних плит з іменами воїнів, що віддали життя, за свободу нашого села. Хай вічною буде пам'ять про них! Піднімати господарство, відновлювати школу, яку фашисти перетворили на стайню, довелося жінкам, підліткам і навіть дітям. Поступово загоювалися рани, міцніло господарство, розросталося село. На сьогодні це п’ять вулиць, населення складає 1448 чоловік. Пізніше з᾽явилися міцні сучасні будівлі: триповерхова школа, контора, дитячий садок, ФАП, торгівельний центр. Після застійних 90-х, які негативно вплинули на життя любимівців, з приходом до керівництва господарством нових керівників, почалися зміни на краще. Зокрема, з початком діяльності Бєлова В.О. за сприяння Колихаєва І. В. приділялася увага культурній розбудові життя. З᾽явилися дитячий майданчик, тренажерні зали для молоді, розважальний комплекс для дітей, і, навіть басейн, який функціонує влітку і відповідає всім санітарним нормам.
Найбільшим досягненням і радістю для жителів була газифікація села. Люди до сьогодні вдячні тодішньому заступнику директора радгоспу Євтушенку Г.В., який у співпраці з сільським головою Кияном А.І. організував і доклав багато зусиль для здійснення цієї роботи.
Із створенням ОТГ на чолі із новообраним головою Марчуком В.В. є великі сподівання на подальший розвиток благоустрою села. Зараз під час підготовки до відзначення сторіччя села активну роботу по висвітленню його історії проводять блогери, які поширюють у соціальній мережі Фейсбук цікаві історії, спогади, рідкісні фотографії. Цю роботу започаткувала і плідно проводить Алла Лушнікова (Хімейчук А.О. у минулому педагог-організатор Любимівської ЗОШ І-ІІІ ступенів), її почин підхопила Федорнак Т.М. Працівники сільської ради на чолі із новообраним старостою Слободенюком М.М. теж активно долучилися до підготовки святкування дати народження села. Велика вдячність їм за таку потрібну роботу. Щиро вітаю всіх жителів села з ювілейною датою, яка стосується кожного з нас. Давайте будемо берегти та примножувати надбання і добру славу нашого села.
На завершення, хочу нагадати слова із вірша:
Маленька часточка великої держави –
Моє село, багато є таких.
Зазнало лиха, бідувань і слави.
Воно живе. І вічно буде жить.
Галина Лигун, учитель історії Любимівського ЗПЗСО