Друк

1 травня 2021 року відзначає ювілей славна жінка, яка відома не тільки в районі, а й за його межами – Марія Андріївна Терентьєва (Комаровська).

Її головне правило: «Не бути осторонь життя і всього того, що в ньому відбувається». Тому упевнено, крокуючи шляхом «довжиною у 80 років», і надалі залишається у вирії життєвих подій, активно захищаючи кращі ідеали цього світу.

Бо сама - є небайдужою особистістю, відкритою до долі людей, з якими багато років пліч-о-пліч, долаючи життєві перешкоди, поділяла разом і радощі, і смуток.

Маленькою дівчинкою з невеликого села на Одещинні, не боячись труднощів, мотивуючи себе до кращого майбутнього йшла до своєї мети: «Стати всебічно освіченою і відстоювати власне бачення у цьому житті».

І не залишилась без нагороди. Доля дарувала зустрічі з неординарними людьми, які відіграли важливу роль у її становленні як особистості.

Таким безцінним скарбом - стало кохання всього життя. Венедикт Комаровський, був не тільки люблячим чоловіком, а й мудрим наставником і вчителем. Тому черпала, із вдячністю віддавала, ту життєдайну енергію, якою наповнювалося жіноче єство. Разом виростили прекрасних синів: Сергія та Констянтина та продовжили кращі традиції сім’ї Комаровських у золото-онуках: Владиславі та Іллі.

І, хоча, на жаль, коханого давно немає поруч, сила його душі живе в його творах. Які любляча дружина в пам’ять про нього друкує та тиражує для односельців. Бо саме історії і життю людей Нововоронцовщини вони присвячені.

Освіта стала для неї основною сферою професійної діяльності. Зареко-мендувала себе викладачем Нововоронцовського сільськогосподарського технікуму бухгалтерського обліку. Допомагала отримувати знання вихо-ванцям Нововоронцовської загальноосвітньої школи №1, організовані за вечірньою формою навчання.

Борець за помислами, працюючи спеціалістом відділу освіти на протязі багатьох років: відстоювала інтереси освітян, як голова профспілкової районної організації педагогів; інспектувала дошкільну освіту; переймалася долею дітей, які залишилися без батьківського піклування; консультувала як фахівець з іноземних мов; займала активну громадську та культурну позицію у житті селища, району.

Не маючи високих посад і звань, була просто людиною, якій не байдужа «чужа біда».

Колеги – освітяни завжди згадують про неї з посмішкою на вустах. Жива, відкрита, енергійна. Вона вносила такий неповторний, позитивний хаос у життя відділу, відстоюючи свої позиції, і залучаючи всіх до цього процесу, що осторонь проблем не залишався ніхто, отримуючи насолоду від спілкування та співпраці з нею.

Будучи старшою подругою для молодших колег, активно пропагувала здоровий спосіб життя та підтримувала жіночу вроду, залишаючись чарівною жінкою поза віком та радо обмінюючись власними секретами здорового довголіття.

Здається, її життя – відкрита книга, де завжди буде продовження. ЇЇ ім’я створене нею самою і підкріплене невтомною працею над собою упродовж життя.

Маріє Андріївно,

Ваш ювілей – це не межа для підсумків.
А нагода висловити слова вдячності за те,
що Ви були і є для нас у цьому світі.

Ваш досвід, розум, міцність духу, життєдайна енергія
слугує прикладом: ніколи не опускати плечі, а йти вперед
до вершин свого буття, завжди протягуючи руку ближньому.

Тож хай сторицею Ваша любов повертається до Вас.
Здоров’я, родинного тепла, Божої благодаті
та Вашої незгасаючої, щасливої путівної зірки!

З повагою колега Л. Болдирєва

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter