Багатим на приємні і, на жаль, сумні події видався нинішній травень для михайлян. Розпочну з приємної.
Велична у селі подія сталась -
Ми в новий храм вже перебрались!
Радіють душі і серця –
Бо ж визначна подія ця!
На Великдень як зібрались,
Храмом своїм любувались,
Вдячно дякували тим,
Хто храм в селі спорудив.
Хоч всі зусилля докладали,
Свої пожертви віддавали,
Подяку Господу складали,
Щоб купола в блиску сіяли!
Саме на Великдень, 2 травня, відбулася перша святкова літургія у нашому храмі. Завдяки старанням нашого священника о.Ярослава Польового і церковного старости Ф.Л.Славича завершилось його будівництво.
Цієї події односельці чекали майже 30 років. На жаль, багато наших пенсіонерів, в основному тих, хто закладав фундамент, фізично працював і зробив свій вклад у цю святу справу, не дожили до цієї довгоочікуваної події.
Багато наших пенсіонерів разом із небайдужими брали участь у наведенні ладу в самому храмі та навколо нього, у перевезенні церковного інвентарю. А всі охочі можуть долучитися до благодійності та внести свою лепту у святу справу.
І хоча ще треба докласти зусиль і коштів, та з таким священником як о.Ярослав є надія, що все буде завершено з допомогою людей і Божою поміччю. На черзі – освячення храму.
На звернення о. Ярослава до підготовки освячення долучається й наша ветеранська організація.
Хочу відзначити, що в селі паралельно велись роботи по наведенню ладу під керівництвом старости села Довгого В.Й. Він зміг організувати роботу з благоустрою в центрі села, та біля меморіалу загиблим воїнам, біля школи, біля арки на в'їзді в село, на сільському кладовищі. Бо в травні випала ще й Провідна неділя.
Цей великий обсяг робіт було виконано завдяки працівникам сільської ради, працівникам дитячого садка (С.Л.Фісканич), всім працівникам сільського будинку культури (Ю.М.Бондаренко), вчителів та учнів Михайлівської ЗОШ (Є.М.Наконечний), працівникам бухгалтерії СТОВ «Дніпро», всіх небайдужих.
Всі наші мешканці села дружно наводили лад біля своїх садиб.
Всі готувались до зустрічі величного свята – Дня Перемоги.
Щира подяка всім, хто долучився до підготовки й проведення святкових заходів.
А вже напередодні нововведеного Дня пам'яті та примирення учні школи відвідали меморіал загиблих воїнів, щоб віддати шану і поклали квіти до могил тих, хто загинув за визволення нашого села від німецьких загарбників.
А учасники мітингу-реквієму на День пам'яті та примирення вшанували хвилиною мовчання пам'ять нашого останнього ветерана Великої Вітчизняної війни Кунця Володимира Павловича, який не дожив до 76-річниці Великої Перемоги всього 45 днів.
Ветеранська організація ніколи не покидала зв'язок зі своїм ветераном, колишнім головою колгоспу «Дніпро». Вітала зі святами, а до знакових ювілеїв висвітлювала життєвий шлях Володимира Павловича в нашій газеті «Вісті» і дякувала за добрий слід на землі. А до дня його 90-річчя оформили в «Духовній світлиці» стенд «Високоліття гідної людини», за що нам щиро дякував і він, і його родина.
Належним чином ветеранська організація провела Володимира Павловича і в останню путь. За сприяння дирекції СТОВ «Дніпро» делегація у складі Дем'янової Р.І., Ватага І.І., Довгого В.Й., Терещенко Л.П. розділили біль втрати з рідними та висловили свої співчуття.
Та найбільшою пам'яттю про Володимира Павловича будуть не слова, а конкретні справи нашої ветеранської організації.
Таке наше життя, що в ньому переплітаються і сумні, і світлі події.
Життя пройде, як дощ і не помітиш,
Але якщо у серці світло ти засвітиш,
Воно не згасне і горітиме повіки,
Це світло є для ближніх справжні ліки.
А кращі ліки проти усіх хвороб – це любов, увага, повага, тепло. Душа наша не потребує дорогих подарунків, Душа потребує розуміння, співчуття, уваги, тепла, любові.
Слідуючи цим життєвим настановам, ми стараємось не залишати без уваги наших пенсіонерів. І виходячи зі своїх можливостей, останні роки вітали їх з ювілеями, пам'ятними датами, організовували заходи в СБК. Та ось уже другий рік ми разом з о.Ярославом, В.Й. Довгим вітаємо високолітніх ювілярів в їх домівках. Тільки в травні привітали з 80-річчям Ю.Д.Іващенко, Й.І. Кузьо, О.М. Халак, А.Й. Баль, П.М. Богдан. А попередньо вітали з 80-річчям П.Д. Маменчук., з 91 днем народження М.Г. Фісканич. Листівками вже привітали В.Л. Слущенко, Л.Ю. Ткаченко, М.І. Шкурко, І.О. Лисишина, О.Г. Клименко, Я.М. Макух, А.І.Федаша. З 70-річним ювілеєм І.М. Антонішака, Н.М. Коваль.
Дякуючи дирекції СТОВ «Дніпро», (А.В. Зеленчук) 9 травня мали змогу відвідати єдиного учасника тилу – 90-річного О.П. Бабенка.
Приємно було долучитися й до розвезення продуктових наборів від Благодійного фонду І.Колихаєва напередодні 9 травня. Всі, хто отримав продуктові набори, вдячні представнику фонду О.Р. Галінській за доставлені подарунки.
Спільними зусиллями стараємось робити добрі справи.
Сподіваємося, що з об'єднанням в громаду, матимемо більше можливостей для підняття настрою всім нашим пенсіонерам.
Ще одна подія, до якої готуються члени нашої ветеранської організації – щорічна зустріч леонтян, яка відбувається в останню неділю травня біля пам'ятника затопленому селу. Цього року це 30 травня. На учасників зустрічі з приємною новиною буде чекати член ради ветеранів І.М. Довгий.
У цей непростий для нас час всім нам потрібно знаходити сили, можливості і бажання робити добрі справи, говорити теплі слова подяки нашим ветеранам, дзвонити і писати.
Нехай прийдешні дні дарують усім здоров'я, надію на краще життя, бадьорий настрій, нові враження і тільки приємні і радісні події.
Л.Терещенко, голова ради ветеранів села Михайлівка