Спілкувалася Ірина Теличко
Після завершення військової служби та відновлення, ветеран Олександр Картичкін не став чекати кращих часів. Родом із нині окупованого лівобережжя Херсонщини, він із юності був пов’язаний із сільським господарством та овочівництвом. Певний час працював за кордоном, однак завжди планував повернутися додому й розвивати власну справу на рідній землі. У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, повернувся в Україну, підписав контракт зі Збройними силами України, пройшов навчання у Англії та брав участь у бойових діях на різних напрямках фронту. Під час служби отримав поранення.
Після демобілізації Олександр узявся втілювати давню мрію — розвивати власне господарство на деокупованій Бериславщині. Сьогодні він вирощує овочеві, зернові та олійні культури, обробляє десятки гектарів землі, створює робочі місця для місцевих жителів і поступово розширює своє господарство.
Вагомою підтримкою для розвитку стали грантові програми для ветеранів. Завдяки отриманому фінансуванню підприємець придбав насіннєву картоплю та обладнання для поливу, а тепер планує подальше збільшення земельного банку й розвиток виробництва. Про військовий шлях, власну справу та плани на майбутнє Олександр Картичкін розповів у інтерв’ю.
— Олександре, що стало головним поштовхом для відкриття власної справи після повернення з військової служби?
— Ще під час служби, особливо після поранення, я вже думав про те, що після звільнення повернуся до роботи на землі. До війни працював у сфері овочівництва, а також певний час був за кордоном. Зрозумів, що хочу працювати на себе, а не на когось іншого. Після демобілізації придбав необхідну техніку, але в сільському господарстві завжди потрібні додаткові кошти — на насіння, обладнання, паливо. Саме тому почав шукати можливості для розвитку.
— Як ви дізналися про грантові програми?
— У нашій громаді проводили триденне навчання представники міжнародної організації Mercy Corps. Там детально пояснили, які є програми підтримки, як правильно підготувати бізнес-план і подати заявку. Після цього я подав заявку на грант через Центр зайнятості. Щоправда, з першого разу не пройшов через помилки в документах. Переробив заявку, подав повторно і вже з другої спроби отримав схвалення.
Пізніше працівники Центру зайнятості надіслали мені інформацію про програму Bloom від Mercy Corps, яка передбачає фінансову підтримку для ВПО, місцевих жителів і власників малого бізнесу. Я подав заявку буквально за двадцять хвилин і навіть забув про неї. Через півтора місяця мені повідомили про позитивне рішення, а ще за кілька тижнів кошти вже надійшли на рахунок.
— Чому ви обрали саме овочівництво?
— Овочівництвом я займаюся давно, тому добре знаю всі особливості цього напрямку. Розумію технології вирощування, ризики та складнощі. Крім овочів, вирощую також зернові та олійні культури. З ними працювати простіше: посіяв, обробив, дочекався збору врожаю. Овочівництво потребує значно більше уваги й роботи, зате може приносити кращий результат. Це напрямок, у якому я почуваюся впевнено.
— Наскільки важливою для вас була грантова підтримка?
— Дуже важливою. Власних коштів було недостатньо, а отримати кредит у прифронтовому регіоні практично неможливо. Грант став реальною можливістю придбати необхідне обладнання та розвивати господарство.
Для бізнесу, який тільки починає працювати або прагне розширитися, така підтримка має велике значення. Вона дозволяє зробити крок уперед без надмірного фінансового навантаження.
— З якими труднощами довелося зіткнутися на початку?
— Найскладнішим для мене стала документація. Я ніколи не любив паперову роботу й не мав бухгалтерського досвіду. Потрібно було правильно оформити всі документи, підготувати витяги, довідки, розрахунки.
Коли починаєш працювати офіційно та створюєш робочі місця, без бухгалтера вже не обійтися. Зараз у мене працюють двоє людей і є найманий бухгалтер, який допомагає вести всю документацію.
— Скільки часу минуло від початку вашої справи до отримання гранту?
— Демобілізувався на початку 2025 року і одразу почав працювати за власні кошти. Перший рік розвивав господарство самостійно, а вже згодом отримав грантову підтримку.
— Які ваші головні плани на найближчий час?
— Розширювати господарство. Коли подавався на грант, мав близько 20–25 гектарів землі. Сьогодні вже обробляю майже 50 гектарів.
Хочу й надалі збільшувати земельний банк та розвивати різні напрямки виробництва. Якщо один вид продукції не дасть очікуваного результату, інший допоможе компенсувати ризики. У сільському господарстві дуже важливо диверсифікувати діяльність.
— Розкажіть трохи про свій військовий шлях.
— У 2022 році повернувся з-за кордону, щоб захищати Україну. Підписав контракт і пройшов військову підготовку у Великій Британії. Потім були бойові завдання на Херсонщині, Миколаївщині, Донеччині, Харківщині, Курщині та інших напрямках.
Під час служби отримав поранення, але після демобілізації вирішив повернутися до справи, яку планував розвивати ще до повномасштабної війни.
— Що б ви порадили ветеранам і ветеранкам, які лише замислюються над відкриттям власної справи?
— Усе залежить від бажання самої людини. Якщо є прагнення розвиватися, шукати можливості та будувати власну справу, тоді знайдуться і способи, і інструменти підтримки.
Сьогодні існує чимало програм для ветеранів. Головне — не боятися звертатися за консультаціями, вчитися і пробувати. Якщо є мета та наполегливість, результат обов’язково буде.
Довідково. Отримані грантові кошти Олександр Картичкін спрямував на придбання насіннєвої картоплі та обладнання для поливу. Це допоможе зменшити ризики під час посушливих періодів і збільшити врожайність. Також ветеран планує створити нові робочі місця для жителів громади.
Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації не відображає офіційну позицію ІМІ та Королівства Нідерланди
