Микола ГУРЕПКО, журналіст і письменник,
член НСЖУ і НСПУ, журналіст ІА ВГО «Журналісти проти корупції».
У травні 2006 р. обдарований Богом поет і прозаїк, ветеран праці, кавалер ордена «Знак Пошани» Олександр Семенович ЦИГАНОК рецензував підготовлений до друку письменником і журналістом Миколою Гурепком роман «Степова царівна». Наприкінці 2006-го роман побачив світ у видавництві «Наддніпрянська правда» у Херсоні. Вашій увазі рецензія О.Циганка без купюр.
«У романі М.Гурепка «Степова царівна» відображені події в Україні після Помаранчевої революції.
Спираючись на об’єктивні реалії, автор змальовує як трагічно протікають ці події. Письменник розгорнув широке епічне полотно, зображуючи традиційний устрій селянського побуту. Його герої живуть цим устроєм. І саме тому побут існує в сфері життя степовиків у всій строкатості та протиріччях перехідного періоду. Письменник прагне до багатомірності відображення викликів життя. Звідси і значне коло персонажів у романі: бізнесмени, фермери, селяни від малого до великого, священики, представники влади, яких випадково на владний Олімп занесла хвиля Помаранчевої революції; журналісти, працівники правоохоронних органів.
Роман «Степова царівна» наповнений якісно цікавими персонажами з їхніми характерами та вподобаннями.Тут перекликаються іронія з комічними сценками, реальність – з домислом і фантазією.
Письменник намагається прикувати увагу читача до того, як Помаранчева революція, прагнучи розрушити попередню політичну й соціалістичну систему в державі, разом з тим породила негативних «героїв» сучасності. Серед них голова райдержадміністрації Пухирчук, голова райради Мотовило та інші персонажі.
Але головними героями, і їм по праву відведене чільне місце в романі, стали Нахлєбцов та Братко. Особливо вражає читача образ редактора районної газети В.Братка. Цей мужній журналіст подає приклад непідкупності, стійкості в боротьбі за ідеали революційного Майдану. Його дії виховують у підлеглих колег, і читача також,переконливість, що за справедливість треба боротися, не боячись ніяких погроз. Цікаві образи сьогодення виведені в художньому творі. До них можна віднести Тараса Музику та його сина Володю. Вони добрі, не вередливі, хоч і не без гріха…
Автор роману пред’являє суворий рахунок тим,хто менш за все піклується
про практичну користь, про покращення життя простого народу. Вступаючи таким чином у протиріччя вільної незалежної держави.
Особливе місце у творі відведено описам неперевершеної краси таврійського краю, з його чарівною природою. Неначе невидимим пензлем та різноманітними фарбами М.Гурепко малює навколишнє середовище села Криниченьки. Адже недарма одна з героїнь Євдокія зі захопленням вигукнула: « Не Криниченьки, а справжній земний рай!».
Та не обійшлося, на мій погляд, і без недоліків, хоча й незначних. Приміром, хотілося б знати подальшу долю Софійки. Адже її образ десь загубився в середині роману. Вона ж бо… «зеленоока красуня» так рано впізнала горе.
У цілому ж роман «Степова царівна» хвилює читача,спонукає його до роздумів і обговорення,активно працюючи в наш бурхливий переломний час.
Олександр ЦИГАНОК. 02.05.2006 р.»
Від ще в 2006 році письменника-почаківця, себто Вашого покірного слуги.
Моє становлення як літератора бере початок із 2003 року. Звісно, непросто давалося перейти від газетних жанрів до спроб написати повість або роман. Визнаю: перші художні твори тяжко відпускали від стилю газетної журналістики. Хоча журналістська братія та письменство – рідні для тисяч творчих особистостей!
Та корисні батьківські поради й в міру принциповість голови Херсонської обласної організації Національної спілки письменників України, орденоносця, заслуженого діяча мистецтв України Миколи Івановича БРАТАНА сприяли в професійному становленні не лише мені особисто, а й десяткам колег по перу. Дуже прикро, майстер художнього і поетичного слова Микола Братан у розквіті творчих сил відійшов у Вічність.
Як і автор рецензії роману «Степова царівна» світлої пам’яті Олександр Семенович Циганок з Нововоронцовки, залишив у земному житті талант прозаїка і поета, його твори охоче друкувала Нововоронцовська газета «Вісті». Його непохитна відданість справі життя, доброзичливість, чесність, урівноваженість, коректність, подарований степовикам талант і щира повага – бережуться в людських серцях,не кажучи про рідних і друзів. Він у міру був вимогливим до себе й інших,ніколи не кривив душею.
Рукописи Людини, Поета і Громадянина О.С.Циганка збережені його нащадками, нетлінні!
На фото автора: О.С.ЦИГАНОК; уривок рукопису рецензії О.С.Циганка від 2 травня 2006 р.;обкладинка роману «Степова царівна» 2006 року видання накладом 1000 примірників.
