Микола ГУРЕПКО, журналіст і письменник, журналіст Інфомаційної агенції ВГО «Журналісти проти корупції», член НСЖУ і НСПУ.
ТРУДОВІ БУДНІ, як багато років тому, подружжя досвідченого енергетика АТ «Херсонобленерго» Андрія Анатолійовича і вчительки історії Нововоронцовського ліцею Нововоронцовської селищної ради Неллі Володимирівни Колядів по вінця сповнені невтомною працею. Голова авторитетної сім’ї здобув престижну вищу освіту в двох вузах за трьома спеціальностями:«Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд», «Електромеханічні системи автоматизації та електропривод», «Електромеханіка», накопичивши багаторічний стаж у АТ «Херсонобленерго». А дружина Неля має диплом про закінчення педагогічного вузу в місті Херсоні. За 4 чотири лихоліття російсько-української війни про спокій та безпеку їм можна лише мріяти.
Горстка електромонтерів та Андрій Коляда, старший майстер Північного управління розподільчих мереж АТ «Херсонобленерго», всі місяці руйнівної війни не втрачають готовності відновити електропостачання. Російські війська завдають у Нововороцовці та селах значної руйнації важливих енергетичних об’єктів та мережі подачі електричної енергії в житла та соціальній інфраструктурі.
Аби в лічені години сотні жител позбавити від темряви та холоду, електромонтери та їхній керівник намагаються оперативно реагувати на непрості виклики прифронтового життя громади та природні катаклізми. Особливо в холодні місяці року. На видноті позитивні результати сумлінної праці та високого професіоналізму старшого майстра Андрія Анатолійовича Коляди, електромонтерів Євгена Олександровича Коваленка, Сергія Володимировича Андреєва, Сергія Сергійовича Гузенка, Анатолія Володимировича Барського, водія спеціального автомобіля Олександра Вікторовича Руденького. Аби не бути голослівним,автор люб’язно попросив пана Андрія поділитися про трудові будні невеличкого колективу енергетиків в облозі серйозних загроз нав’язаної Україні війни.
– Російські військові використовують будь-яку можливість, аби дошкулити мирним людям та підприємствам. Щоб люди не мали можливості приготувати їжу, випрати одяг та білизну, дивитися телепередачі.Чинять, аби в їхніх оселях пропадало світло, не працювали електроприлади та дошкуляла холоднеча, – невесело сказав Андрій Анатолійович. – Після нічних та денних прильотів ворожих дронів, довелось відвезти на ремонт два дуже пошкоджені трансформатори. Сотні споживачів на певний час залишалися без світла і тепла. Нам вдалося виправити ситуацію. Аби скоротити подальше знищення трансформаторів, захищаємо спеціальними маскувальними сітками. А це понад 20 випадків можливих небезпек. Неоціненну підтримку нашим енергетикам надав і ніколи не відмовляє у допомозі начальник Нововоронцовської селищної військової адміністрації Андрій Анатолійович Селецький та кваліфіковані технічні працівники селища. Непросто нам дається відновлення живлення в мережі після смертоносних атак чужоземної зброї. Та наші хлопці з цією роботою справляються бездоганно. За останні місяці відновлено понад 200 пошкоджених або майже знищених мереж різної довжини. Незважаючи на смертельну небезпеку,енергетики Нововоронцовки сповнені бажання та рішучості зробити завжди доступними світло та тепло в житлах, медичним,освітнім,культури і мистецтв закладам,державним службовцям…
…- АНДРІЮ АНАТОЛІЙОВИЧУ, Ви на початку нашого спілкування згадали теплим словом про сімейний надійний тил, – дружину Нелю Володимирівну, первістка Владислава, доньок Софійку та Злату. Якщо згодні, розкажіть про них більше?!
– Будь ласка! – тепло посміхнувся батько авторитетного в громаді та за її межами сімейства. – Нема ніяких секретів! Наша сім’я така як багато інших!Щомиті мріємо про мирне життя на українській землі,щоби наші діти Владислав, Софія й Злата і моя кохана дружина Неля, завжди були в безпеці та щасливими! З вашого дозволу, хочу розповісти про Владислава і Софійку. Вони успішно навчаються в Криворізькому військовому ліцеї з поглибленою фізичною підготовкою. Нас з дружиною дуже тішить, що портрет сина занесений на Дошку пошани «Кращі ліцеїсти». В один із вихідних я навідував дітей в ліцеї, викладач показав мені «Дошку пошани»! Повірте, дуже зрадів і, навіть, розчулився!
Мені педагоги розповіли, що наша красуня Софійка заслужила високий рейтинг у навчанні, посідає першість у класі! А наймолодша Злата ще навчається в одній з гімназій міста Кривого Рогу. У розумненької дівчинки все ще попереду!
Нічого не залишається, як тепло привітати подружжя Андрія та Нелю Колядів, що працелюби й гідно виконують батьківські обов’язки перед рідною Вітчизною!
…З народженням нового дня, на подружжя Андрія та Нелю Колядів чекають нові виклики долі. Як тисячі і тисячі наших співвітчизників, сумлінно працюють, плекають мрії про мир та щасливе майбуття дітей і української держави.
