РОКИ Й ДЕСЯТИЛІТТЯ невблаганно спливають, закарбовуючи в людській пам’яті пам’ятні події. За нинішніх грізних воєнних реалій, мільйони моїх співвітчизників живуть надіями на вічне мирне небо та відродження з руїн та попелищ зраненої ворогом Української держави. Дуже боляче, ніколи не повернеш загублених у страшному горнилі війни тисяч й тисяч життів. Україна вічно пам’ятатиме своїх мужніх і відважних героїв! Закономірно, у нашій миролюбній державі не могли навіть припустити, що вдереться жорстокий та ненаситний ворог. Людська кров ллється там, де ніколи її не могло бути. З третьої декади лютого 2022-го й донині розгортаються події, що цілодобово несуть у собі перемоги над загарбниками українського війська, каліцтва та смерті серед військовослужбовців і добровольців, прошарків мирного населення. У двобої з озвірілим ворогом жертвують життям захисники суверенітету та територіальної цілісності України. Страшні руйнації життєво важливих об’єктів енергетики, медицини, культури, освіти, підприємств, будинків у містах і сільській місцевості – всієї соціальної сфери – невигойним болем відгукуються в людських серцях. Отруйними пазурами чорного орла чужинці в’їлися в довоєнне мирне та квітуче життя України. Нема нічого святого для них.
Гірка закономірність: під час воєнних дій у містах та сільській провінції написання статей, зйомки відео та фотографування для друкованих й електронних засобів масової інформації несуть у собі смертельну небезпеку, помножену на обережність. На прикладі журналістського колективу редакції газети Херсонського краю «Вісті», що видається в північних «воротах» Херсонщини – Нововоронцовці – не перебільшимо його виняткову сміливість, мужність і бойове журналістське перо! Тон у необхідній Українській державі праці задає обдарована талантом редакторка видання, членкиня Національної спілки журналістів України Ірина Віталіївна Теличко–Кошарська! Її безвідмовна опора у творчій праці – дизайнер Володимир Сергійович Попов. З самого початку воєнних дій, колектив «Вістей», а особливо редакторка Ірина Віталіївна, не виїжджали за межі Нововоронцовки, а навпаки, оперативно організовували спецвипуски друкованого та електронного варіантів «Вістей»! Досить фінансово обтяжливо, вкрай небезпечно для здоров’я та життя не тільки журналістів. «Вісті» оперативно писали, як розгорталися події взимку 2022 року та в наступні чотири лихоліття. І сьогодні не припиняються ворожі обстріли міста Херсона, Правобережжя Херсонщини, зокрема Нововоронцовської селищної, Новоолександрівської та Милівської сільських громад Бериславського району. А вже на календарі не 2022 рік, 2026 -ий!
ДУМКИ ВГОЛОС наприкінці лютого 2026 р. висловила автору редакторка газети «Вісті», членкиня НСЖУ Ірина Теличко-Кошарська.
– Наш невеличкий дружний журналістський колектив не виїжджав за межі області, а навпаки, чинив усе можливе й неможливе, аби змістовні спецвипуски газети «Вісті» своєчасно доходили до читача. Хоча нерідко пропадало світло, не було телефонного зв’язку, не працювало відділення Нової пошти, та чи не найстрашніше, ворожі стрільби не припиняються – все це мало й має місце багато днів і ночей. Сьогодні мешканцям слід розраховувати лише на захист Збройних сил України, турботу місцевих та обласних органів державної влади, волонтерів, громадських організацій, власну безпечність. Цілодобові обстріли наших населених пунктів російськими військами не припиняються.
Незважаючи на те, що мешкаємо та працюємо в прифронтовій зоні, друковане слово газетярів доходить до читачів!
Особлива наша подяка Національній спілці журналістів України, Секретаріату Спілки та її Голові Сергієві Томіленку.
Як у перші тяжкі місяці воєнних дій, так і в наступні роки, наша творча Спілка надає посильну фінансову та моральну підтримку. Аби редакція не допускала боргів і могла оплатити друк газети видавництвом. До слова, нашу газету читають, крім Нововоронцовської селищної громади, у кількох громадах Бериславського району Херсонської області.
Зокрема, Високопільській селищній, Новоолександрвській, Милівській сільських. На шпальтах газети і в Світовій електронній павутині постійно з’являються актуальні публікації з усіх громад. Анітрохи не перебільшення!
НЕПРОСТИМ випробуванням для народу України стали перші місяці кровопролитної та руйнівної російсько-української війни. У Херсонський край вдерлася жорстока, голодна й злодійкувата величезна зграя грабіжників, убивць та насильників. Наведу один із десятків приладів жорстокості нелюдів. Як «освободітєлі» насаджували «нові порядки» у селі Миролюбівка Нововоронцовської громади. П’яна солдатня реп’яхом чіплялася до ні в чому не винних людей, грабувала оселі. Одного з чоловіків сучасний Каїн, навіть, прикував крицевим ланцюгом до батареї та побив до крові… Миролюбівці з радості плакали, коли Збройні сили України визволяли їхнє село від чужоземного гніту.
Намагалися пригощати мужніх воїнів нехитрими гостинцями, бо здичавілі й голодні рускі вояки пограбували домівки, льохи та курники…
Приховуючи свої людиноненависницькі наміри та злочини за так званою спеціальною операцією, посланці наддержави сьогодні намагаються знищити всіх і вся. У новому 2026 році, нав’язана Україні війна не затихає, приносячи нові й нові людські жертви, зазіхаючи на її територіальну цілісність і суверенітет. Невигойним болем й осудом у серцях мільйонів людей у світі відгукується варварське знищення росіянами рукотворного Каховського водосховища. Нема сумніву, гіркий осад залишиться у пам’яті десятків поколінь українців і прогресивних людей у цілому світі. Ніколи не зітруться з людської пам’яті імена тисяч і тисяч кращих з кращих синів та дочок, котрі полягли за свободу, незалежність і територіальну цілісність України. Серед них – мужні та безстрашні степовики, герої війни –наші славні батьки, сини та дочки. Їхнім нащадкам стане зовсім не байдужа доля нашої країни, не згасне вдячність і світла пам’ять про героїчних захисників рідної землі! Незважаючи на нескінченне чужоземне зло, життєва мудрість про карму, яка чекає на ворогів української державності, не порожній звук!
У «ВІТАННІ ДО ЧИТАЧАМ…» на прикладі героїчної (не побоюся так написати!) творчої праці колективу та авторів редакції Нововоронцовської редакції газети «Вісті», повідаю ще про одну, на мій погляд, важливу справу. Майже підготував до друку 5-ту, з авторської серії «Краєзнавство», довідково-інформаційну енциклопедію «НОВОВОРОНЦОВЩИНА: ЛЮДИ І ПОДІЇ». Книга на 300 сторінок, формату А4 (широкоформатна), тверда кольорова обкладинка зі вміщеними 100-ма кольоровими світлинами трохи зменшеного формату. До нової енциклопедії увійдуть розділи: «Люди твої, Нововоронцовщино, – слава твоя!» – сотні фото славних і працьовитих земляків; «Нововоронцовщина: люди і події» – багато текстів і фотографій про минуле та сучасне життя; «Праця і звитяга» – нові, й не тільки, імена в обрамленні літературних біографій представників багатьох професій і ветеранів праці; «Події та Суспільство» – теплі розповіді про людей праці та їхніх уподобань тощо. А ще один із іменитих дизайнерів однієї з південних областей нашої держави сьогодні працює над художнім обрамленням кольорової обкладинки формату А4 майбутньої Енциклопедії. Всі 100 фотосвітлин знайдуть почесне місце на 1-ій та 2-ій сторінках твердої обкладинки в обрамлені одного з яскравих кольорів Державного Прапора України.
Праця над Енциклопедією ще триває. Будуть додані цікаві тексти та фото. Не так просто залучити благодійну підтримку, необхідну для оплати Видавництву за виготовлення тиражу Енциклопедії. Але ж досвід минулих років показав:у степовому краї байдужих людей не буває, немало цінителів книги та історії минулого й сучасності!
Безкорисливих та милосердних людей чекає тепла подяка на перших сторінках Енциклопедії! Повновода річка бере початок із невеличкого струмочка…
…РЕДАКЦІЯ Нововоронцовської газети «Вісті», її авторитетна редакторка, членкиня НСЖУ Ірина Теличко-Кошарська всі роки російсько-української війни підтримує дружні та ділові зв’язки з редакторкою суспільно-політичного часопису «КАРПАТИ», Путила Чернівецької області. Відомою на Буковині й в Україні журналісткою, членкинею Національної спілки журналістів України Людмилою Василівною Федюк. А це не лише обмін тематичними сторінками та цікавими публікаціями, а й досвідом журналістської праці й живе спілкування під час масових заходів, організованих Секретаріатом Спілки. До слова, Правління НСЖУ заслужено нагородило путильську редакторку Л.В. Федюк Почесною грамотою.
Микола ГУРЕПКО, автор і упорядник довідково-інформаційної енциклопедії «НОВОВОРОНЦОВЩИНА: ЛЮДИ І ПОДІЇ», член НСЖУ і НСПУ України,лавреат Всеукраїнської літературної премії ім.Яра Славутича 2016 р. і Херсонської обласної літературної премії ім. Миколи Куліша 2011 р.за романи «Тераріум» та «Неофеодали», нагороджений медаллю «За працю і звитягу»(2018), Почесною грамотою Верховної Ради України «За особливі заслуги перед Українським народом» та нагрудним знаком(2010).
