Цілком справедлива сьогодні в нашому суспільстві велика пошана до активістів, волонтерів, громадських діячів, які підтримують українську армію, безкоштовно чергують у лікарнях, госпіталях, реалізують різноманітні екологічні проекти, захищають інтереси громадян. Хотів би нагадати, що таких позитивних прикладів активної життєвої позиції ніколи не бракувало серед громадян нашої держави. І, повірте, зроблено чимало.
Дитинство і юність мого покоління припадає на 60-70 роки ХХ ст. Пишаюся своєю участю в піонерській і комсомольській організаціях. Допомога інвалідам і вдовам війни, постійні суботники, активна участь у художній самодіяльності, закладання парків і лісосмуг – це лише частина того, що робилося на той час. Добре пригадую, як активно проходили зібрання комсомольців нашого району, з яким ентузіазмом делегати від кожного села щорічно готували ДОТ ім. І.Бережного до нового оздоровчого сезону.
Саме в ті роки я вперше познайомився зі справжнім лідером молоді Золотої Балки, молодим гідротехніком Станіславом Федоровичем Басарабом. Доля поєднує нас майже 40 років. Наші шляхи тісно перепліталися в період декількох каденцій Станіслава Федоровича як сільського голови Золотої Балки, депутата та голови Нововоронцовської районної ради. Як про посадовця скажу просто: принциповий, відповідальний, комунікабельний, інколи емоційний, але справжній патріот свого села і району.
Уміння знайти компроміс, порозумітися, піти на поступки з метою вирішення питань для загальної справи створювали, особливо під час каденції голови районної ради, атмосферу спокою та колегіальності.
На моє глибоке переконання, ми ніколи не побудуємо процвітаючої держави без утвердження справжніх родинних цінностей. Для С. Ф. Басараба сім’я, родина, друзі були і залишаються головним життєвим пріоритетом. Рано залишившись без батька, він став головною опорою для мами – Марії Петрівни, сестри Ольги та брата Миколи, тим стержнем, навколо якого об’єднується вся родина у горі та радості.
Для нас, друзів, знайомих, Станіслав Федорович є взірцем сина, брата, батька та дідуся. Разом з дружиною Зіною Михайлівною виховали двох чудових дітей – Ігоря та Катерину, опікуються, мабуть, їх найбільшою радістю, чотирма внуками.
Нещодавно у повсякденному житті та лексиконі українців популярним став термін «слуга народу». На моє глибоке переконання, Станіслав Федорович є слугою народу все своє життя. Багаторічна робота в органах місцевого самоврядування, а це 5 повних каденцій золотобалківського сільського голови, три скликання депутата Нововоронцовської районної ради та її голови дали можливість Басарабу С. Ф. дійсно служити своїм землякам, допомагати їм у складних життєвих ситуаціях, жити інтересами громади. Адже він дійсно відома на Херсонщині людина, авторитетна, яку знають і поважають не лише посадовці, а й багато простих людей. І не секрет, що багатьом жителям нашого району Станіслав Федорович допоміг «достукатися» до владних кабінетів, лікарень та сімейних установ. Для нього ніколи не було чужого горя та проблем.
Він був і залишається в колективі сільських голів нашого району 90-х, початку 2000-х років, підтримує з кожним тісні зв’язки, постійно вітає друзів та знайомих зі святковими датами, подає руку у складні життєві хвилини. Вітер політичних змін не вплинув на його порядність, він був і залишається вірним безкорисливим другом для багатьох своїх односельців, знайомих, завжди готовий прийти на допомогу. Роки не забирають у нього лідерських якостей. Станіслав Федорович завжди душа компанії, енергійний, з почуттям гумору та поваги до оточуючих. Як і раніше йому болить доля рідного села та району, їх проблеми, яких, на жаль, ще дуже багато.
18 серпня Станіславу Федоровичу Басарабу виповнюється 60 років. Дай Бог йому і його дружній та великій родині міцного здоров’я, довгих років життя. Хай горе завжди обминає їх, приносить лише радість, спокій, мир та достаток.
Великий колектив друзів та знайомих дякує Станіславу Федоровичу за багаторічне спілкування і щиро бажає нових життєвих звершень.
В.М. Береговий, депутат Нововоронцовської районної ради
