Дарина Бойко, veteran.com.ua
Виплати у разі загибелі військового: Верховний Суд пояснив, коли батько може втратити право на допомогу
Верховний Суд України розглянув справу, яка стосувалася права батьків загиблого військовослужбовця на отримання одноразової грошової допомоги від держави. Під час розгляду суд сформував важливу правову позицію щодо випадків, коли один із батьків може бути позбавлений права на таку виплату через невиконання своїх батьківських обов’язків за життя дитини. Про це повідомляє Судово-юридична газета з посиланням на постанову Верховного Суду у справі № 584/661/24.
Через що виник судовий спір
До суду звернулася мати загиблого військовослужбовця з позовом про встановлення факту ухилення батька від виконання обов’язку щодо утримання сина.
У позовній заяві жінка просила суд встановити, що батько не виконував своїх обов’язків щодо матеріального забезпечення та виховання дитини у період з 1 лютого 2003 року до 30 липня 2014 року.
Крім того, позивачка просила визнати батька таким, що втратив право на отримання одноразової грошової допомоги, призначеної у зв’язку із загибеллю сина під час проходження військової служби.
За словами матері, після припинення спільного проживання чоловік фактично самоусунувся від виконання батьківських обов’язків. Вона стверджувала, що самостійно забезпечувала дитину всім необхідним, несла витрати на її утримання та займалася вихованням без участі батька.
Чому справа стосувалася державної допомоги
Після загибелі військовослужбовця Міністерство оборони України призначило одноразову грошову допомогу його батькам у рівних частках.
Саме це рішення стало підставою для подальшого судового спору, оскільки мати вважала несправедливим надання частини виплати особі, яка, на її переконання, не брала участі в утриманні та вихованні сина.
Суд першої інстанції частково підтримав позовні вимоги жінки та встановив факт ухилення батька від виконання своїх обов’язків щодо дитини.
Однак згодом справа була переглянута в апеляційному порядку.
Що вирішив апеляційний суд
Апеляційний суд дійшов іншого висновку та скасував рішення суду першої інстанції.
Судді зазначили, що наданих позивачкою доказів недостатньо для підтвердження факту ухилення батька від виконання своїх батьківських обов’язків.
У зв’язку з цим апеляційна інстанція відмовила у задоволенні позову.
Не погодившись із таким рішенням, мати загиблого військового звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Яку правову позицію сформував Верховний Суд
Розглядаючи справу, Верховний Суд звернув увагу на важливий аспект законодавства.
Суд зазначив, що норми права не вимагають встановлювати факт ухилення від виконання обов’язку щодо утримання дитини виключно за життя військовослужбовця.
Інакше кажучи, навіть після смерті військового суд може встановити факт того, що один із батьків не виконував своїх обов’язків щодо нього.
Головною умовою є наявність доказів того, що таке ухилення дійсно мало місце за життя загиблого.
У Верховному Суді наголосили, що інше трактування законодавства фактично унеможливило б застосування відповідної норми в багатьох випадках і дозволяло б отримувати державні виплати особам, які фактично не виконували своїх батьківських обов’язків.
Суд підкреслив, що рішення у таких справах має ретроспективний характер, тобто спрямоване на встановлення обставин, які відбувалися в минулому.
Чому батько не втратив право на виплату
Попри сформульовану правову позицію, Верховний Суд не задовольнив вимоги позивачки.
Суд погодився з висновками апеляційної інстанції про те, що у конкретній справі відсутні належні та достатні докази, які б підтверджували факт ухилення батька від виконання обов’язків щодо сина.
Під час розгляду було встановлено, що:
• батько не був позбавлений батьківських прав;
• доказів систематичного невиконання ним обов’язків суду не надали;
• мати не зверталася до суду з вимогою про стягнення аліментів на утримання дитини.
На думку Верховного Суду, апеляційний суд належним чином дослідив усі наявні у справі докази та обґрунтовано дійшов висновку про недоведеність заявлених вимог.
Яке значення має це рішення
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення та підтвердив рішення апеляційного суду.
Водночас суд сформував важливий правовий висновок: факт ухилення батька або матері від виконання обов’язку щодо утримання загиблого військовослужбовця може бути встановлений навіть після його смерті.
Якщо такий факт буде доведений належними доказами, це може вплинути на право особи отримувати одноразову грошову допомогу, передбачену державою у зв’язку із загибеллю військовослужбовця.
Постанова Верховного Суду у справі № 584/661/24 набрала законної сили з моменту ухвалення та є остаточною. Подальшому оскарженню вона не підлягає.
