Шановний читачу, думаю, що фото цієї неймовірно гарної, чарівної жінки навіює вам спогади про ваше або ваших дітей дитинство, адже більшість із нас пов’язані з дошкільним закладом, беззмінним завідуючим якого довгі роки була ЇЇ Величність – Алла Павлівна Мілінчук, Відмінник освіти, Заслужений учитель України.
Людина ніколи не може визначити довжину свого життєвого шляху. Вона визначає його ширину. Чи був цей шлях широким? Спробуємо дати відповідь самі.
Народилась Алла Павлівна 5 липня 1940 року в смт. Каланчак на Херсонщині. Після закінчення філологічного факультету Херсонського державного педінституту ім. Н.К.Крупскої в 1963р. за фахом учитель української мови та літератури, співів поїхала за направленням в Нововоскресенську СШ. Тут вона не тільки викладала мову і літературу, але й керувала шкільним хором, який виступав навіть у Нововоронцовці. Тут же зустріла і своє кохання – Ігоря Степановича Мілінчука, який у той час працював у місцевій лікарні. В 1967 р. переводять Ігоря Степановича до Нововоронцовської районної лікарні на посаду хірурга. Вакантної посади вчителя української мови і літератури в школі не було, тому Аллі Павлівні запропонували тимчасово місце завідуючої д/з «Теремок».
І це «тимчасово» затягнулось більш ніж на 46 років (з1976 по 2013рр. очолювала д/з «Сонечко»). За зразкову постановку навчально-виховної роботи з дітьми в дошкільному закладі нагороджена значком Міністерства освіти УРСР «Відмінник народної освіти УРСР» (серпень 1982), присвоєно високе звання «Заслужений учитель України» (листопад 1983); має почесні грамоти Міністерства освіти УРСР, Херсонського обласного і районного відділів освіти Неодноразово обиралася депутатом селищної ради. Але життя не завжди було таким безхмарним. Пішли за межу двоє її рідних людей: чоловік Ігор Степанович і синок Олег. Царство їм Небесне!
Вже шостий рік Алла Павлівна на заслуженому відпочинку. За станом здоров’я, після втрати рідних їй людей, вона не може як раніше «вийти в світ…», але друзі, колеги,сусіди і, звичайно, рідні і близькі не залишають її без уваги. Багато років підтримує Алла Павлівна міцну дружбу з подружжям Світличних, Анною Прокопівною та Миколою Гнатовичем, які постійно підтримують її. Дочка Ірина має вищу медичну освіту, фармацевт, завідувачка аптеки в м. Запоріжжя майже щотижня приїжджає зі своїм чоловіком, забезпечуючи маму необхідними медпрепаратами та продуктами харчування на тиждень. Друга Ірина – невістка, теж медик та ще й психолог за фахом, уміє втішити Аллу Павлівну, хоча й сама цього потребує. Завжди радують свою рідненьку бабусю онуки Ігорьок (фінансист, мешкає в м. Дніпро) і Олічка (вчитель англійської мови), ну а без дорогої сусідки Олени Рудай, медсестри райлікарні, взагалі важко обійтись. Хіба можна всіх перерахувати, хто так, або іначе підтримує Аллу Павлівну. Колектив д/з «Сонечко» завжди запрошує свою наставницю на різноманітні заходи. 18-19 вересня 2019 року з метою обміну досвідом на території нашого району пройшов обласний науково-практичний семінар методистів і спеціалістів із питань дошкільної освіти, в якому взяли участь 20 методистів, спеціалістів районів, ОТГ нашої області. Відділ освіти, районний методичний кабінет, усі дошкільні заклади грунтовно підготували семінар, який пройшов вдало, цікаво, змістовно та повчально. На згадку кожен учасник семінару отримав книгу Путівник дошкільних закладів «Як живеш ти Дошкілля?» та Путівник «Туристичними стежинами Нововоронцовщини». 30 вересня я провідала Аллу Павлівну і вручила їй таку цікаву, цінну книгу від імені відділу освіти з нагоди Всеукраїнського Дня дошкілля, який цього року припав на 29 вересня. Скільки спогадів було в цей день! Нас пов’язувало спільне не тільки по дошкільній роботі ( З 1987по1996рр. я обіймала посаду інспектора по дошкільному вихованню), але й громадській: я – голова районної жіночої ради, Алла Павлівна – незмінний голова селищної ради жінок. Разом ми проводили різноманітні заходи: збори жінок району, Дні захисту дітей; соціальний захист жінок знаходився в центрі уваги не лише органів місцевої влади, а й ради жінок. Я вдячна Аллі Павлівні за співпрацю і підтримку в той час. Наші діти Олег і Сергій дружили із дитсадка. І хоча після закінчення школи їх дороги трохи розійшлись, дружні стосунки залишились до останнього… За спогадами ми і незчулися, як пройшло майже три години. Дорога додому вела повз дитсадок і я подумала: спеціально сюди не прийду, тож завітала непроханою гостею. Почувається, що до семінару ретельно готувались. Методист І.Р. Мороз провела мене по групах… Побувала мов у казці. Думаю, що батьки дуже задоволені умовами, в яких виховуються їх діти. І, мабуть, я помилково подумала, що гарні умови створені до семінару. Скоріше – це постійна систематична праця всього дружнього колективу, фундамент якої заклала Алла Павлівна. Але краще про це розповість завідувачка д/з «Сонечко» Юлія Андріївна Петриченко. Тож даємо їй слово:
«Учитель, наставник… Яке велике значення має для кожного з нас.
Це і друг і мудрий порадник, і вірний наставник. Це людина, котра вкладає в нас частинку свого щирого та доброго серця.
Напевно кожен пам’ятає свою першу вчительку, свого першого наставника на початку трудової діяльності. У кожного в житті є такі люди, якими ми захоплюємось, хочемо бути на них схожими.
Більше 30 років тому, я, молодий спеціаліст, отримала направлення в Нововоронцовський район, в дитячий садок «Теремок». На своєму першому районному семінарі, який проходив у дитячому садку «Сонечко» побачила красиву блондинку, яка дуже цікаво розповідала про свою роботу.
У колеги я запитала:
– Хто ця жінка?
– Та це ж завідувачка одного з найбільших, найкращих у районі дитячих садків – Алла Павлівна Мілінчук.
Це була моя перша зустріч із нею.
Так склалося життя, що у 1994 році я перейшла працювати в дитсадок «Сонечко» вихователькою, а потім методистом і пліч-о-пліч пропрацювала з Аллою Павлівною 19 років. Ці роки пролетіли, як один день.
Обертаючись назад у минуле, думаю, ця жінка була і є однією із найшановніших, найвизначніших жінок району. Її професіоналізм цінували в області. В далеких 70-х роках очолювала дитсадок «Теремок» і контролювала будівництво нового закладу – «Сонечко».
Її ентузіазму, енергії, любові до життя можна було позаздрити. Як керівник вона була строга, але справедлива. Об’єднала навколо себе однодумців, професіоналів, людей відданих своїй справі.
Стиль її управління можна охарактеризувати цитатою: «Управляти – приводити до успіху інших». Головний закон у дошкільному закладі був і є «Щодня з дитиною, починати радістю, закінчувати миром»; головний принцип роботи керівника і колективу «Спочатку любити – потім учити».
У побуті, на святах в колективі Алла Павлівна весела, комунікабельна, з почуттям гумору. Її вислови дуже часто цитуємо і зараз у колективі. І ті колеги, що працювали з нею, пам’ятають її і з доброю посмішкою згадують свою завідувачку, навіть і те, як вона реагувала на наші провини…
І сьогодні уже 6 років як я очолюю дитсадок, а ніби було вчора, у складних ситуаціях думаю: “А як би вчинила Алла Павлівна? Яке рішення прийняла б вона?”
У деяких ситуаціях раджусь із нею, прислухаюсь до її порад, а потім приймаю рішення.
Як і колись, сьогодні у садочку лунає сміх і гомін 150 вихованців, прийшло працювати молоде покоління, дехто із наших колишніх вихованців, а пріоритети закладу не змінилися. Як при А.П. Мілінчук, так і сьогодні, основним є здоров’я дитини, її соціалізація, розвиток здібностей, дослідницько-експериментальна діяльність. Досвід нашого педагога А.Я. Гонтар вивчено Херсонською Академією Неперервної освіти у 2018 році. Саме Алла Павлівна відкрила дорогу Аллі Яремівні, допомогла, підтримала у здобутті звання «Вихователь-методист». У цієї жінки був талант віднаходити «перлини педагогічної діяльності» і допомогти, щоб вони засяяли, як ті зірки.
Сьогодні продовжуємо працювати над її проектами:
«СУЧАСНЕ ОСНАЩЕННЯ ДИТЯЧОГО САДКА» – замінено всі дитячі меблі, постіль, подушки, матраци, придбано ігрове обладнання на ігрові та спортивний майданчики при фінансуванні селищного бюджету більше ніж на 300000 грн.
«ТЕПЛО ТА КОМФОРТ» – де замінено всі віконні блоки, двері 4 під’їздів, харчоблоку, утеплено стіни, дах будівлі, проведено капітальний ремонт опалювальної системи, замінено котел на сучасний при фінансуванні посольства Японії в рамках проекту «Кусаноне», грант якого виграв наш садок, більше ніж 500000 грн. та співфінансування селищного бюджету.
«СУЧАСНИЙ ХАРЧОБЛОК» – оснащення меблями, посудом, обладнанням: 2х камерна духова шафа, електропательня, м’ясорубка, 2 морозильні камери: одна для заморозки ягід та фруктів. Зроблено розрахунки та кошторис на встановлення сучасної вентиляційної системи, яка до 01.12. буде встановлена.
«ДИЗАЙН ТЕРИТОРІЇ ДИТСАДКА» – фантазуємо, руками колективу, батьків оснащуємо територію закладу. На подвір’ї багато троянд. Трояндовий рай розпочала створювати Алла Павлівна – продовжуємо цей проект.
Не один рік А.П. Мілінчук, плануючи господарську діяльність, у розділ «капітальні ремонти» вносила заміну огорожі закладу. Її мрія була – створити красивий фасад дитсадка. В цьому році розпочали цю роботу. Думаю, що у 2020 році мрія Алли Павлівни здійсниться.
В садочку тепло і затишно, як удома. Як і при першій завідувачці А.П. Мілінчук працюють спеціалісти: логопед, викладач англійської мови, інструктор з фізкультури, дитячий психолог.
Намагаємось із дітьми та батьками спілкуватися толерантно, розвиваємо партнерські стосунки, прислухаємось до їх вимог, побажань, намагаємось знайти спільну мову у конфліктних ситуаціях.
Як і раніше, двері кабінетів завідувача, методиста, медичної сестри, психолога, бухгалтера відкриті для батьківської громадськості.
І кожного вересня, уже 43 роки дошкільний заклад чекає на малечу веселу і галасливу, бо в садку цікаве життя – щодня тут нові відкриття…»
Ну що ж, шановні читачі газети «Вісті» (сподіваюся, що й передплатники на 2020 рік), можете дати відповідь на запитання, поставлене на початку статті та побажати Аллі Павлівні ЗДОРОВ’Я, ЗДОРОВ’Я і ще раз ЗДОРОВ’Я, хай її тільки радують рідні та близькі, а колективу дошкільного закладу «Сонечко» бажаю успіхів у реалізації всіх їхніх задумів.
З повагою Марія ТЕРЕНТЬЄВА (КОМАРОВСЬКА)
