Автор: Альона Гергель, директор Любимівського ЗПЗСО.
10 квітня свій 70-річний ювілей святкує найвідоміший у районі та й в області, і це не перебільшення, учитель фізичної культури Любимівського закладу повної загальної середньої освіти Віктор Григорович Ткаченко. Описувати життєвий шлях цієї чудової людини я не буду, адже в книзі Миколи Гурепка “Знайомтесь Нововоронцовці” досить чудово написано про нього. Але за 11 років спільної праці в закладі є що сказати і мені.
Життя людини – це довгий шлях, сповнений радощів і смутку, труднощів і випробувань, поразок і перемог, розчарувань та успіхів. Такий шлях судилося пройти Віктору Григоровичу. Неперевершений педагог і чудовий тренер, надзвичайно талановитий організатор та активіст, учитель фізичного виховання з великої букви, крім того високоінтелектуальна, розумна та інтелігентна людина.
Що лежить в основі успіху Віктора Григоровича? Любов до своєї справи? Безперечно! Сумлінна праця? Неодмінно! І ще – великий педагогічний талант. Те, чого не можна навчитись і чого не можна здобути, те, що дано обраним людям як дар Божий.
На його уроках фізичного виховання є довіра, а це головне правило співпраці, вчить працювати дітей самостійно, швидко орієнтуватися в різних ситуаціях, прививає любов до фізкультури і спорту, бо Віктор Григорович – майстер своєї справи! Педагог не зупиняється на досягнутому, не відстає й не підводить своїх учнів, постійно навчається нового і здобуті знання передає вихованцям. Він виховав та виплекав не одне покоління переможців,призерів та учасників спортивних змагань різного рівня: чемпіонатів Світу, Європи та України. Саме Віктором Григоровичем були започатковані “турніри пам’яті” у стінах закладу,присвячені людям,які примножували здобутки нашої школи, району, області та хоч трішки любили спорт.
Нашому Григоровичу вже 70! Ювілей – це завжди певний рубіж життя, коли вдивляючись у прожиті роки, оцінюється місце людини в суспільстві, досягнення нею поставлених цілей, реалізація свого розуміння сенсу життя, народжуються нові задуми, будуються нові плани. 70 років, та хіба ж це літа, коли очі горять і душа молода?! Це саме та пора, коли Ви, Вікторе Григоровичу, з упевненістю можете зустрічати назад бумеранг добрих справ і щирих посмішок, який запускали всі ці роки. Ви умієте запалити і зберегти вогник любові до справи, невичерпну потребу до знань і жагу творчого пошуку. Не можна не згадати й про Вашу громадянську позицію упродовж життя – Ви завжди були і є справжнім патріотом України, чим завоювали повагу та любов. Ви можете пишатися собою, адже крізь усі життєві труднощі Ви зуміли пронести свою честь та ім’я, не заплямувавши совість.
Тому я, як керівник закладу, хочу побажати не знати симптомів старості, не піддаватися смутку і тривогам, ні краплі не ослабнути силами і анітрохи не втратити щасливого блиску в очах. І нехай у волоссі сивина, очі Ваші, як і раніше, світяться молодістю та завзяттям. Бажаю Вам, насамперед, довголіття та здоров’я. Передавайте свою душевну мудрість молодому поколінню, а ми будемо вдячні Вам за це.
