В цьому році зі всіх музеїв області Нововоронцовський районний краєзнавчий музей ввійшов у трійку, яка бере участь у проекті «Музей у відкритому просторі» («Публічну освіту через публічний простір: доступно всім»), який реалізує ініціативна група «Urban COYC» разом з Херсонською міською громадською організацією «Інформаційний центр підтримки малого та середнього бізнесу та інновацій».
Творча група проекту у складі Сергія Дяченка, Юлії Манукян, Станіслава Остроуса, Андрія Лопушинського та Юрія Житняка з 23 по 25 вересня поточного року проводила на базі музею майстер-класи з популяризації музейної колекції та розповсюдження інформації про музей та музейну колекцію у громадському просторі Нововоронцовки. У них взяли участь члени ради музею, учні-екскурсоводи, працівники центральної районної бібліотеки і районного будинку культури та були залучені до співпраці всі бажаючі жителі селища. Протягом трьох днів йшло вивчення музейного фонду і архівних документів з історії Нововоронцовського краю та формування концепції нового фото-проекту і збір матеріалів для нього.
А 19 жовтня 2016 року у Нововоронцовці відбулася презентація виставки цього авторського фото-проекту херсонського фотографа Станіслава Остроуса «Нововоронцовці 100 років тому і тепер». Мешканці селища з цікавістю розглядали і співставляли фотографії односельців, зроблені з проміжком часу у сто років. Оригінальними і нестандартними були ідея і форма організації виставки. Фотографії розміщувалися на килимі, доріжці, скатертині, які на природі за музеєм ніби просушувалися. Про фотографію кажуть, що вона варта того – скільки часу біля неї затримуються. Учасники заходу роздивлялися, обговорювали і ділились враженнями. Це означає, що виставка зацікавила.
В залі природи музею було проведено краєзнавчий лекторій «Історичний пікнік» в дружній, невимушеній атмосфері за чашкою чаю. З цікавими сторінками історії Нововоронцовки та скарбами нашого музею присутніх познайомив керівник проекту Сергій Дяченко. Він детально охарактеризував фото виставки, зупиняючись на цікавих деталях, а також зазначив, що найближчим часом планується експозиція даної виставки у Києві.
Креативною і захоплюючою була презентація експонатів музею учнями-екскурсоводами Наталею Калькою та Аліною Хомою(8-Б клас Нововоронцовської ЗОШ №1), що розпочалася з вірша написаного Наталкою:
В музеї безліч експонатів
І серед них багато є,
Що бачили життів
Людських десятки
І знали, як воно там є .
Як воювали на війні солдати,
Як тяжко треба було працювати
Аби шмат хліба мати.
І це потрібно поважати
Бо наші предки, то далекі ми .
От уяви собі мій друже ,
Якщо тобі товариш не байдуже,
Що бачили оці всі речі.
Всі тягарі, що падали на плечі
Людей далеких нам часів
Що чули безліч слів,
Що знали наших прадідів
Вони історія сама
І кращого немає почуття
Коли ти ходиш по музею
І бачиш чим колись жили
І хоч понівечене іржею
Ці старожили – кращі вчителі
Від них отримаєш знання
Вважай, що « з вуст в уста»
І знаєш, що цікаво друже мій ?
Що кожен з експонатів
При допомозі нашій
Отримав бачення нове
Цікаве і може, дещо чарівне !
Їхнім завданням було знайти відповідники у сучасному світі тому чи іншому музейному експонату. Дівчатка запропонували такі варіанти:
1)керогаз вони порівняли з сучасною мультиваркою;
2)один із каменів експозиції викликав асоціацію з обрисами карти України та сучасного пристрою;
3)пристрій для знімання взуття асоціювався з фото пухнастого кролика.
Відрадно, що підростаюче покоління цікавиться музейною справою. Саме на них, сучасних відвідувачів – носіїв нових тенденцій працівники музею повинні орієнтуватися у виборі форм і методів роботи.
Лекторій продовжив козак-реконструктор Андрій Лопушинський, (працівник Херсонського обласного музею), який повідав про козацьке минуле Нововоронцовського краю і пригостив присутніх справжнім козацьким кулішем, ним особисто приготованим на вогнищі. Він зазначив слушність перейменування вулиці Петровського на Чумацьку, бо тут проходив чумацький шлях.
Крім того учасники заходу мали можливість переглянути оновлені експозиції залів музею завдяки приватній колекції члена ради музею Андрія Селецького. Його дослідження та ідеї знайшли втілення у виставках і реалізації цього проекту. Цікавими і доречними є ініціативи Андрія Анатолійовича, а саме:
створення на базарній площі історичної пам’ятки – муралу про будівництво першої церкви у нашому населеному пункті 1795 року, як один з важливих моментів історії Нововоронцовки;
встановлення погруддя Т.Г.Шевченку на п’єдесталі біля районного відділу освіти з метою увічнення пам’яті народного поета і пророка та на згадку про, в минулому, найдовшу і найкрасивішу вулицю його імені, що затоплена водами Каховського водосховища.
Рада музею підтримує ці ініціативи та запрошує громадськість до обговорення на шпальтах газети і до співпраці заради втілення їх в життя.
Необхідно любити своє минуле і пишатися ним, а не постійно переоцінювати його на догоду мінливим суб’єктивним інтересам чи амбіціям. Цінуючи минуле, ми повинні розуміти, що не обов’язково безпосередньо відтворювати його форми, аби відчувати гордість за діяння своїх предків. Безвідповідальність породжується відсутністю усвідомлення того, що ніщо не минає безслідно, все зберігається в людській пам’яті. Історична пам’ять народу формує моральний клімат, в якому він живе, в якому кожен з нас повниться добром чи злом. Пам’ятаймо про це.
В.Д. Тартиця, директор районного краєзнавчого музею
