Консультує фахівчиня сектору «Нововоронцовського бюро правової допомоги» Світлана Гаврикова.
Інтернет – технології вже давно стали невід’ємною частиною життя сучасного суспільства. В Україні щорічно зростає кількість підлітків, які мають доступ до мережі Інтернет та вільно користуються інтернет – простором. Та на жаль, більшість із них не володіють інформацією про безпеку в інтернеті, не знають як себе поводити у випадку порушення їх прав, а інколи, самі того не розуміючи, порушують права інших людей.
Вже другий рік поспіль 9 лютого світова спільнота відзначає День безпечного Інтернету. Відповідні заходи проходять у всьому світі з метою привернення уваги громадськості до важливості створення безпечного інтернет – простору для наймолодших користувачів.
«Доволі часто діти, жартуючи, фотографують один одного на уроках чи перервах та з образливими підписами виставляють фото в соціальні мережі. Насправді – це правопорушення, яке має назву «кібергулінг», – зазначила юристка бюро.
Булінг – це вкрай негативна, агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, з метою приниження, залякування, демонстрації сили, внаслідок чого заподіюється шкода психічному або фізичному здоров’ю. Серед різновидів булінгу особливе місце посідає кібербулінг – цькування, які вчиняються за допомогою гаджетів, з використанням інтернету, будь-яких електронних (цифрових) технологій.
Кібербулінг відрізняється від традиційного булінгу наступними ознаками:
– кібербулінг – це завжди «цькування онлайн», який має мету нашкодити чи принизити людину дистанційно, без фізичного насильства;
– жертва ніде не може сховатися, бо навіть покидаючи кіберплатформу комунікації, вона знає, що процес цькування там продовжується;
– можливість прихованої агресії, оскільки агресор може бути невідомим, анонімним;
– ширший обсяг потенційної і залученої аудиторії;
– відсутність зворотного зв’язку. У випадку звичайного булінгу агресор бачить вразливість жертви і може в якийсь момент зупинитися, не доводячи до руйнівних наслідків. А в Інтернеті не видно, що відбувається з іншого боку, і агресор не знає, коли потрібно вчасно припинити цькування.
Серед різновидів кібербулінгу виокремлюють:
Флеймінг – (обмін короткими гнівними й запальними репліками), між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології. Найчастіше розгортається в «публічних» місцях Інтернету, на чатах, форумах, дискусійних групах;
Харасмент – залучення повторюваних образливих повідомлень, спрямованих на жертву (наприклад, сотні смс-повідомлень на мобільний телефон, постійні дзвінки) з перевантаженням персональних каналів комунікації;
Обмовлення – розповсюдження принизливої неправдивої інформації з використанням комп’ютерних технологій. Це можуть бути і текстові повідомлення, і фото, і пісні, які змальовують жертву в шкідливій, інколи сексуальній манері. Жертвами можуть ставати не тільки окремі підлітки, а й групи;
Ошуканство – отримання персональної інформації в міжособовій комунікації й передання її (текстів, фото, відео) в публічну зону Інтернету або поштою тим, кому вона не призначалася;
Самозванство – переслідувач позиціонує себе як жертву, використовуючи її пароль доступу до її акаунту в соціальних мережах, блогу, пошти, системи миттєвих повідомлень тощо, а потім здійснює негативну комунікацію;
Кібергрумінг – це налогодження злодіями, які гарно знають психологію дітей, довірливих стосунків з дитиною (через соціальні мережі та фейкові акаунти) з метою отримання від неї інтимних фото чи відео з подальшім шантажуванням дитини для отримання більш відвертих матеріалів, грошей чи зустрічей в офлайні.
Кібербулінг вчиняється шляхом:
– поширення брехні про когось або розміщення фотографій, які компрометують когось, у соціальних мережах;
– надсилання повідомлень або погроз, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди, через платформи обміну повідомленнями;
– видання себе за когось іншого/іншу і надсилання повідомлень іншим людям від його/її імені.
На перший погляд, кібербулінг може здатися менш серйозним явищем, ніж реальна агресія. Але насправді його наслідки бувають дуже важкими і включають в себе не тільки негативні емоції (сором, страх, тривога), але і суїцидальні думки та спроби.
Кібербулінг, як і будь-яке інше цькування, небезпечний перш за все для психологічного здоров’я жертв. Дослідження показують, що цькування часто призводить людей (особливо дітей і підлітків) до депресії та інших розладів, у них знижується самооцінка, вони виявляються в ізоляції. За даними UNICEF, психічним здоров’ям ризикують не тільки жертви, а й кривдники цькування та ті, хто просто спостерігає зі сторони.
«За вчинення булінгу дітьми віком від 14 до 16 років законодавством передбачена адміністративна відповідальність для батьків або законних представників: штраф від 850-1700 гривень. А з настанням 16-річного віку – учні несуть адміністративну відповідальність самостійно. Якщо керівник закладу освіти став свідком булінгу або йому став відомий факт його вчинення, але він не повідомив про це органи поліції – такі дії тягнуть за собою накладення штрафу від 850-1700 гривень або застосування виправних робіт на строк до одного місяця з відрахуванням заробітку до 20%».
Також, повідомляємо, що для отримання правової допомоги, Ви можете звернутись за місцем фактичного проживання, незалежно від реєстрації місця проживання до сектору «Нововоронцовське бюро правової допомоги» Бериславського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: 74200, смт. Нововоронцовка, вул. Суворова, 4, контактний телефон центру: (05533) 2-12-07, (електронна пошта: novovorontsovske@legalaid.ks.ua), скайп novovor.bvpd@gmail.com
Часи прийому громадян: з 9.00-18.00 (Пн-Пт), вихідні (Сб, Нд)
