В Україні зібрано відомості про 7 807 цивільних осіб, які загинули в період від початку масованої російської агресії проти України.
Серед них – 464 дитини. Цю сумну статистику оприлюднив під час ініційованого Національною спілкою журналістів круглого столу, присвяченого актуальному станові розслідування воєнних злочинів Росії, заступник голови Нацполіції – начальник головного слідчого управління, генерал поліції третього рангу Максим Цуцкірідзе.
(Максим Цуцкірідзе обіцяє, що всіх воєнних злочинців буде притягнуто до кримінальної відповідальності)
Вбивства, викрадання, зґвалтування: поліція розслідує десятки тисяч проваджень
Національна поліція України відкрила понад 69 тисяч кримінальних проваджень, що стосуються злочинів проти цивільних осіб, переважно за статтею 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни).
– Найбільші жахіття ми виявляємо на деокупованих територіях, – сказав представник поліції. – Це і масові поховання, і місця тримання наших громадян… Найбільше масових поховань було виявлено на Харківщині – тільки в Ізюмі знайдено 941 тіло. На території Київської області виявлено 1374 тіла…
Триває робота із ідентифікації останків. Її проводять слідчі й криміналісти спільно з закладами, що здійснюють експертизи ДНК. На жаль, нині залишаються 2800 неідентифікованих тіл.
– Часто, на жаль, відсутній порівняльний матеріал для проведення звірки ДНК, – немає кровних родичів… Але робота триває, і я сподіваюся, що всі, хто втратив у цій війні близьких людей, знатимуть їхню долю, – сказав Максим Цуцкірідзе.
Поліція зафіксувала тисячі телефонних дзвінків щодо зникнення цивільних осіб. Наразі встановлено місце перебування близько 6 тисяч осіб, які, на щастя, живі. 2800 осіб, на жаль, і сьогодні вважаються зниклими без вісті.
На деокупованих територіях Харківської області виявлено 25 катівень – місць насильницького тримання українських громадян, у Херсонській – 16, у Київській – 3.
Також проводиться документування так званих фільтраційних таборів, розміщених на поки що непідконтрольній Україні території Донецької і Луганської областей, а також – на території Російської Федерації. Як зазначив начальник відділу протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Київської обласної прокуратури Станіслав Козинчук, тільки по Київській області прокуратура здійснює процесуальне керівництво по більше ніж 10 тисячам кримінальних правопорушень, які були скоєні військовими формуваннями РФ. За фактами злочинів на Київщині 49 особам повідомлено про підозру, щодо 26 осіб кримінальні провадження скеровано до суду.
Зокрема, активно розслідуються злочини, пов’язані із сексуальним насильством. За перший рік війни слідчими Національної поліції зареєстровано 56 кримінальних проваджень щодо сексуального насильства. Оголошено 6 підозр… поки що заочно.
– Але цих ґвалтівників рано чи пізно буде притягнуто до кримінальної відповідальності! – пообіцяв Максим Цуцкірідзе.
Десятками тисяч епізодів вимірюється й кількість злочинів, скоєних проти майна українців. Поліцейськими оглядами зафіксовано знищення близько 30 тисяч цивільних об’єктів.
– Логіку в російських обстрілах знайти складно. Люди й майно гинуть не тільки в прифронтових містах, а й у середмістях глибоко в тилу. Відомі факти обстрілів Кременчука, Вінниці… – сказав Максим Цуцкірідзе.
(Голова НСЖУ Сергій Томіленко і речник СБУ Артем Дехтяренко наголосили, що журналісти – серед тих, хто активно бере участь у документуванні злочинів окупантів)
«Полювання» на злочинців
Роботу з документування і розслідування воєнних злочинів Національна поліція проводить спільно з Офісом Генерального прокурора, Службою безпеки України, Державною прикордонною службою. Представники правоохоронних органів зазначили, що в порівнянні з тим величезним масивом злочинів, які коять російські загарбники, слідчих, котрі могли б їх розслідувати, в Україні не так багато. Тому кожному слідчому доводиться виконувати величезний об’єм роботи.
– Збір доказів ускладнено тим, що деякі райони скоєння злодіянь наразі тимчасово окуповано. Але воєнні злочини не мають строку давності, і винуватців – від людей, які давали відповідні накази, до людей, які тиснули на спусковий гачок, буде притягнуто до відповідальності, – наголосив речник СБУ Артем Дехтяренко.
Волонтерка Людмила Гусейнова, яка три роки провела в полоні, в тому числі й у сумнозвісній тюрмі «Ізоляція», виступаючи на круглому столі, поцікавилася здобутками СБУ щодо фактичного покарання воєнних злочинців за період з 2014 року.
За словами Артема Дехтяренка, відтоді Служба безпеки вже змогла притягнути до відповідальності багатьох бойовиків та інших злочинців, які з різних причин таємно приїхали на підконтрольну урядові територію України, а деяких удалося сюди виманити. Речник СБУ зазначив, що в ході проведення розслідувань налагоджено міжвідомчу і міждержавну взаємодію, створено міжвідомчу групу, яку очолюють представники прокуратури.
Журналістка із Херсона Євгенія Вірлич зазначила, що під час окупації, коли вона та її родина мусили переховуватися в чужих помешканнях, для них чинником, який викликав найбільший страх, була можливість бути зрадженими колаборантами.
– Зараз є тенденція: зрадники вдають із себе проукраїнських або принаймні не проросійських. Вони знищують сліди своєї співпраці з окупантами, в тому числі в медіаполі, – сказала Євгенія Вірлич.
Інша журналістка – вимушена переселенка Олена Калайтан, яка очолювала в Маріуполі редакцію газети «Приазовський робочий», зазначила, що була прикро здивована несподіваною поведінкою деяких своїх знайомих, які пішли на співпрацю з окупантами.
– Ми співпрацюємо з правоохоронними органами, з СБУ, надаємо інформацію щодо колаборантів. Обстановка на окупованих територіях дуже складна. Пропагандистська інформація, яку поширюють колаборанти, легко заходить у голови людей, і навіть ті, що зараз виїжджають із Маріуполя, вже «прошиті» російською пропагандою, – сказала Олена Калайтан.
Євгенія Вірлич і Олена Калайтан хотіли знати, чи мають правоохоронці методики протистояння намаганням колаборантів приховати свою співпрацю з окупантами.
Працівники Національної поліції та СБУ зазначили, що докладають значних зусиль для притягнення до відповідальності колаборантів – як тих, що в період тимчасової окупації пішли на співпрацю з ворогом, так і тих, що шпигують на підконтрольній Україні території. Жертвами колаборантів-навідників часто стають не лише військові, а й цивільні, приміром, знімальні групи телеканалів.
Як пояснили представники правоохоронних органів, після того, як Сили оборони України звільняють черговий населений пункт, СБУ і Нацполіція проводять поквартальне опитування жителів, з’ясовують усі факти злочинної діяльності під час тимчасової окупації. На жаль, покарати вдається не всіх: значна частина колаборантів разом із російськими військами тікають із деокупованих територій. Цих осіб оголошують у розшук.
Паралельно йде робота із виявленням колаборантів у соціальних мережах. Артем Дехтяренко подякував небайдужим українцям, які допомагають розкривати злочини ворога.
– Незважаючи на спроби прихильників «русского міра», російських агентів анонімізувати свою присутність в інтернеті, застосовуючи вигадані акаунти, ми виявляємо їх «пачками», цілими агентурними мережами. Зокрема, тільки за день до круглого столу було викрито мережу з восьми поширювачів деструктивного контенту, ворожих агітаторів, – сказав Артем Дехтяренко.
(Черговим обстрілом Берислава пошкоджено 15 будинків. Фото видання “Новий День”)
Окупанти проти журналістів
Значну роботу з документування злочинів, скоєних російськими військовими, здійснюють українські та іноземні журналісти.
– У цей нелегкий для країни час, незважаючи ні на що, журналісти продовжують свою професійну діяльність, висвітлюючи ту нелюдську поведінку, яку демонструють представники окупаційної влади Російської Федерації та недружньої білоруської влади, – наголосив Максим Цуцкірідзе.
Разом із тим, і самі журналісти часто-густо стають жертвами агресорів. Більше того, як свідчать численні факти, зібрані Національною спілкою журналістів України (НСЖУ), журналістів, цих виробників правдивої інформації, окупанти сприймають як мішені. Учасники обговорення домовилися створити робочу групу для розробки рекомендацій із покращення безпеки українських журналістів та для обʼєднання зусиль заради притягнення до відповідальності окупантів, винних у злочинах проти журналістів.
Як наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко, серед численних жертв російських загарбників – 52 працівника українських та іноземних медіа. За даними спілки, від початку війни російські військові вбили щонайменше 12 журналістів, які виконували свої професійні обов’язки. Крім того, ще 9 стали цивільними жертвами російської агресії. А 31 представник медіа загинув, перебуваючи у лавах Сил оборони України.
Національна спілка журналістів України активно підтримує глобальну ініціативу створення трибуналу для режиму Путіна. Мають бути покарані ті, хто розпочав криваву агресію проти України, ті, хто розпалював і розпалює серед росіян ненависть до українців, ті, хто безпосередньо коїв убивства, знущання, зґвалтування українців, зокрема представників мирних професій, таких, як журналістська.
Максим Степанов, інформаційна служба НСЖУ
