В. Ленский
Із самого початку будівництва Каховської ГЕС та до її знищення на сторінках різних засобів масової інформації, радіо та телебаченні ведеться гостра дискусія щодо доцільності її побудови, а нині – про доцільність відбудови. За весь час її існування переможців у цій дискусії немає. Закінчив своє існування Радянський Союз, пішли з життя керівники, які приймали рішення про будівництво ГЕС, але полеміка продовжується. Дивно, що зараз у суперечку вступають молоді люди, далекі від скрутних проблем тих років, коли їх ще не було й на світі. Користуючись чутками та неперевіреною інформацією, вони розповсюджують різні небилиці про начебто загибель багатьох людей, які не були попереджені про будівництво ГЕС, та інші плітки.
Моє дитинство пройшло у тому дивосвіті природи: нескінченних плавень, розмаїтті квітів та трав, чисельних птахів, звірів, річок та озер із кришталево-чистою водою. Немає такої сили, яка б викреслила із памʼяті ті незабутні дні, наповнені дитячими змаганнями із кількості виловленої риби із річки, га швидкість плавання, час перебування під водою без дихання, виготовлення «козьих ножек», в яких ми (за відсутності дорослих) палили махорку, випускаючи чудові кільця диму.
У 1950 році звістка про будівництво Каховської ГЕС була як грім серед ясного неба для кожного мешканця Нововоронцовки, адже вона несла за собою знищення цього природного раю. Дорослі зустріли новину з тривогою, а молодь – із двояким почуттям. Сумно було розлучатись із такою казковою природою, та приваблювало те, що у нас буде власне море, де не видно протилежних берегів, адже про моря ми знали тільки із підручників. Згодом із плавень мешканці селища почали вивозити все те, що могло знадобитися у домашньому господарстві. Розпочалося переселення людей із вулиці Шевченка (найдовшої в Нововоронцовці) на землі радгоспу Нововоронцовський (плодорозплідник). Для переселення держава виділяла кошти і землю, в залежності від розміру садиби. Поступово вода заповнювала плавні та наближалася до селища. На берегах у паніці метушились дикі мешканці плавень, а в повітрі чорними хмарами літали комахи різних видів.
У 1956 році був запущений шостий (останній ) агрегат,, а ми – випускники двох десятих класів – у новому морі, біля типографії, «змивали гріхи» після кожного складеного іспиту.
Після Каховської, на Дніпрі були побудовані: Кременчуцька (у1960р.), Київська та Дніпродзержинська (у1964р.), а згодом і Канівська (у1975р.) гідроелектростанції. Всі вони були включені до єдиної енергетичної системи Радянського Союзу.
Ось тоді, на фоні більш потужних ГЕС, значення Каховської гідроелектростанції зменшилось, і у засобах масової інформації та навіть у художніх творах з новою силою запалилися суперечки щодо її доцільності та критикою керівництва, яке вирішило її будувати. Ці думки і у мене, вже дорослого, викликали сумніви, і деякі з них були слушними.
Та все ж давайте повернемося у 1950 рік. Що змусило керівництво України та Радянського Союзу будувати ГЕС? На той час минуло лише 5 років після закінчення війни. Україна лежала в руїнах. На її території була тільки Запорізька ГЕС , яка працювала на той час не на повну потужність. Керівництву соціалістичної країни. яка була в оточенні капіталістичних, не було можливості їздити по білому світу та просити допомогу. У ті часи на терезах життя доцільність побудови ГЕС перемогла майбутню шкоду. Після побудови ГЕС закінчилась електрофікація населенних пунктів Херсонщини та Миколаївщини, були відновлені та розвинулись промисловість і сільське господарство. Побудована найбільша у Європі зрошувальна система в посушливих районах Херсонщини і у населення навіть у лексиконі не було такого поняття як «віяльні вимкнення» електроенергії.
На жаль, ейфорія від швидких темпів зростання народного господарства затьмарила очі керівництву країни на небезпеку та шкоду, які несли ці темпи. Промислові відходи заводів та отрутохімікати з полів брудними потоками потекли в Каховське водосховище, перетворюючи його в смердяче озеро, а ефективні засоби боротьби із цим злом не вживались..
Ніхто не рахував прибутки та збитки від Каховської ГЕС і вже не підрахує.
Наразі знову має місце полеміка з нагоди будівництва нової ГЕС. Хочеться вірить у те, що рішення про побудову гідроелектростанції буде прийняте урядом після врахування всіх плюсів та мінусів зруйнованої ГЕС.
