Різдво Христове – одне з головних християнських свят, встановлене на честь народження Ісуса Христа від діви Марії. Перші повідомлення про святкування цієї дати відносяться до середини 4-го століття.
У нашій країні це свято є одним з найулюбленіших, входячи в низку новорічних гулянь. Проте багато знають про Різдво, традиції святкування і появі на світ Ісуса, ґрунтуючись не на фактах, вказаних у Біблії, а на чутках і повір’ях. Тому і розвінчаємо основні міфи про Різдво.
Ісус народився в печері. Про цей факт навіть співається в одному з християнських гімнів. Проте спробуємо розібратися, наскільки це правда. Перш за все, про печеру і про хлів нічого не згадує Лука, який говорить лише про те, що Йосипу і Марії не знайшлося місця в готелі. При цьому використовується слово, яке дослівно означає “житлове приміщення”, не маючи на увазі при цьому готель. Цим же словом, до речі, Марк і Лука називають столову або світлицю для таємної вечері, а ось заїжджий двір мав іншу назву. Можна припустити, що Йосип і Марія володіли разом з родичами у Віфлеємі спільною нерухомістю, у зв’язку з переписом людей зібралося багато, породіллі ж благородно виділили окреме приміщення.
Побиття немовлят у Віфлеємі супроводжувалося масовими жертвами. Часто скептики і атеїсти дивуються, чому стародавні історики нічого не згадують про побиття у Віфлеємі немовлят? Православні джерела говорять про те, що було закатовано від 14 до 140 тисяч немовлят. Однак такий факт навряд чи міг бути насправді. Історики прискіпливо відзначили, що населення Віфлеєму на той момент становила від 300 до 1000 осіб, з урахуванням народжуваності можна підрахувати, що хлопчиків віком до двох років не могло бути в принципі більше 20. Убито ж було від 12 до 20 малюків. Звідки ж взявся цей міф? Матвій наводить слова Єремії про “крику великому”. Але важливо зрозуміти, що крик був таким не з-за величезного числа жертв, а в принципі з-за тяжкості материнських втрат, жінки не могли інакше скорботи про загиблих дітей. Історики взагалі опускають факт побиттям Іродом немовлят, так як в історії цього царя вистачало й інших злочинів, більш масштабних. На жаль, так влаштована історія, для матері загибель дитини – найбільша трагедія, а для істориків і не трагедія…
Ісус народився в першому році від Різдва, від цієї дати ведеться календар. Здавалося б, це твердження не може бути спростовано, саме від народження Христа і ведеться сучасне літочислення. Однак докази в Біблії, так і поза її говорять про те, що Ісус можливо народився все ж кількома роками раніше – приблизно на 4-6 років. Справа в тому, що згідно з Євангеліями цар Ірод був живий у момент народження Христа, а історики чітко довели, що Ірод помер в квітні за 4 роки до Різдва Христового. Ісус народився мінімум за рік до смерті царя, цей факт заснований на думки про те, що Ірод наказав убити немовлят до двох років, отже він уявляв що Христос родився десь у цей проміжок. Так і з’являється дата примірного народження Ісуса – 4-5 рік до Різдва Христового, як не парадоксально це звучить. Деякі джерела говорять про те, що горезвісної зіркою на небі могла бути комета Галлея, яка пройшла над Землею в 12 році до Різдва Христового, цікаво, що єдина відома перепис в той період в Юдеї проводилася в 7 році до Різдва Христового, а саме перепис штовхнув Йосипа і Марію на подорож до Віфлеєму.
Різдво не могло статися взимку. Багато стали стверджувати про те, що Різдво в принципі не могло статися взимку, так як пастухи не пасуть овець в полі в цей час року. Але з цим можна посперечатися, по-перше, зима могла бути м’якою, по-друге, точно невідомо, що вівці взимку були в укритті, по-третє, є згадки в Талмуді про те, що близько Віфлеєму вівці цілий рік перебували на повітрі. Та й можна обчислити вказівка на час народження Христа за допомогою дати народження Іоанна Хрестителя, який був старший Ісуса на півроку, про що згадує Лука. Дослідники Біблії з’ясували, що новина про зачаття сина Захарія отримав приблизно у вересні-жовтні за нашим календарем, отже, Марія зачала дитину приблизно в березні, а Різдво і сталося в грудні. Точний день, звісно, з’ясувати неможливо, проте святкування саме в цей час року цілком виправдано.
Православне і католицьке Різдво святкується в різні дні. Часто у наших ЗМІ згадується про католицьке Різдво, які святкується чомусь 25 грудня, а не 7 січня, як у православних. Однак будь-яка освічена людина знає про те, що і католики та православні відзначають свято в один і той же день – 25 грудня. Тільки от скрізь відзначають Різдво за григоріанським календарем, за яким всі і живуть, а в Україні – за юліанським, або за “старим стилем”. За старим 25 грудня випадає на нинішнє 7 січня, тому ми справляємо Старий Новий Рік 14 січня за новим стилем. Колись давно 25 грудня днем зимового сонцестояння, можливо невипадково святкування Різдва пов’язали з цим днем, немов би нагадуючи про те, що Христос є Сонцем Правди. Через століття день сонцестояння змістився на 21 грудня, а свято залишилося 25. Слід зазначити, що День зимового сонцестояння здавна святкувалося багатьма народами і культурами. Навіть в Римській імперії існував день народження Сонця. Невипадково отці християнської церкви обрали саме цю дату для святкування народження Бога, так як новим віруючим було б звично відзначати свято в цей день. Остаточно і формально рішення про святкування Різдва 25 грудня було прийнято Третьому вселенському соборі в 431 році.
Різдво почали святкувати не відразу. Перші християни були євреями і Різдво не відзначали, так як іудейське віровчення розглядає народження, як початок шляху скорботи і болю. Тому перші християни не святкували Різдво зовсім, більше уваги віддаючи іншого свята – Воскресіння Христового або ж Великодня. Поступово до християн приєдналися греки та інші елліни, під їх впливом і стало святкувати Різдво.
За інформацією інтернет-видань.
