За останні тижні на безмежних просторах інтернету, зокрема, на YouTube, дивляться любительський короткометражний відеофільм «Вечера на хуторе близь Любимовки», знятий в однойменному селі Нововоронцовського району. Ідея створити стрічку за мотивами фільму «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» режисера Олександра Роя (1961 р.) за повістю Миколи Гоголя, що увійшов у золотий фонд вітчизняної та світової кінокласики, зародилася не вчора й не сьогодні…у завідуючої сільського клубу Людмили Юрченко. Цій кінокартині вже понад піввіку. До наших днів дійшла правдива історія про те, що Солоха (актриса Людмила Мизнікова) та чорт (Мілляр), під час перерв між зйомками, влаштовували веселі застілля та конкурси української пісні!
Кореспондент «Нового дня» люб’язно запропонував пані Людмилі розповісти про працю над фільмом, що, безперечно, здобуває популярність серед десятків і десятків тисяч(!) користувачів інтернету не лише в Україні, а й Польщі, Канаді, Білорусі, Росії, Литві, Америці та інших країнах світу, в яких живуть та працюють українці. Пані Людмила охоче погодилася розкрити «таємниці» творчості.
– Режисер та оператор «Вечеров на хуторе близь Любимовки» – наш земляк, молодий талановитий митець Вячеслав Білий, – поділилася пані Людмила. – На новорічні свята у нашому клубному закладі був організований показ відеофільму. Самодіяльні актори навіть і не сподівалися, що їхня робота приверне увагу односельців та користувачів інтернету. Вячеслав – випускник Любимівської ЗОШ, успішно закінчив Інститут кіно і телебачення Київського національного університету культури і мистецтв, плідно працює у рідному селі художнім керівником нашого клубу. Він – режисер та кінооператор патріотичних короткометражок «Козацького коріння», до 25-ї річниці незалежності України «Любіть Україну».
– У 2014р. на Міжнародному кінофестивалі «Кіно під зорями», що відбувся у м. Кривому Розі на Дніпропетровщині, за короткометражний фільм «Капелан» про українського військового священика, котрий перебуває у зоні АТО, я відзначений Гран-прі, – поділився Вячеслав Білий. – Працюю на малій батьківщині, аби краще пізнати людей, життя.
Режисер із Любимівки кілька років тому також зняв цікаву стрічку про знаменитого на всю округу пісняра-барда, майстра-годинникаря з селища Нововоронцовки Володимира Шевченка. До речі, з його творчим доробком можна ознайомитися в інтернеті!
За словами завклубу, аби отримати роль у «Вечерах на хуторе близь Любимовки», претендентам слід було пройти дуже густе сито відбору. У головних та другорядних ролях задіяні не просто аматори сцени, а й дійсно обдаровані матінкою-природою люди, котрі користуються повагою та авторитетом не лише у рідному селі та районі.
Досить вдало зіграв одну з провідних ролей сільського голови… нинішній голова Любимівської сільради Микола Беззубко. Напевне, ніхто у селі так не зміг б ужитися у колоритний персонаж дячка, як нинішній настоятель храму Димитрія Солунського УПЦ Київського патріархату ієрей Тимофій Лендел?!. А завідуюча клубу Людмила Юрченко зіграла роль Солохи на рівні маститих столичних акторів. Недарма ж сотні цінителів її таланту в один голос заявляють: мовляв, місце молодої жінки на великій сцені або, навіть, у кінематографі! Не більше, й не менше!
Вячеслав Білий вніс доречне доповнення до гоголівських персонажів. Як, приміром, усіх приємно (!) вразив та здивував водночас комедійного й ділового плану роллю директор місцевого ДП «Дослідне господарство «Піонер» його тезка Бєлов. Він представлений «На хуторе близь Любимовки» як не байдужий до Солохи та водночас сучасний директор. Як й інші ласі до чарівної жіночої вроди гості, – голова, дячок та чорт і він, почувши сердитий голос та грюкіт у двері сина Солохи Вакули, похапцем сховався у великому лантусі, аби не потрапити під гарячу руку здорованя. Парубок до нестями був закоханий у вередливу сільську красуню Оксану. Цілком зрозуміло, чому вона та інші не менш колоритні персонажі, залишилася за кадром любительського фільму.
Напевне, було б добре, якби творці назвали своє «дітище» державною мовою? Від цього лише б виграли!
Склалася комічна ситуація: гарячкуватим Вакулою маски з усіх знято, себто лантухи! В останніх кадрах всі тепло вітають один одного з новорічним святом, пригощаються домашньою смакотою, чаркуються, жартують. Повірте, неспроста Вячеслав Бєлов, авторитетний у районі господарник, продемонстрував неабиякий акторський хист!До слова, пан Вячеслав – керівник одного з кращих державних підприємств нашої області, знаменитий спортсмен на всеукраїнському та міжнародному рівнях. Його спортивні досягнення відзначені багатьма золотими медалями! Хто б міг припустити, що він має не тільки неабияку господарську жилку, а й непогані акторські здібності?!
– Багатообіцяючий талант притаманний і Сергію Сливі, перевтіленому у парубка Вакулу, – відгукнулася виконавиця у фільмі ролі його матері Солохи Людмила Юрченко. – Він, як й інші мої односельці, відвідує репетиції у драматичному та інших гуртках!
На думку глядачів, обдарована аматорка сцени Юлія Шуміліна так майстерно зіграла роль чорта, що на якусь мить у залі глядачів запанувала лунка тиша, що переросла в оплески!. Без перебільшення, показ «Вечеров…», зі незначним запозиченням ідеї та сюжету із славнозвісного гоголівського фільму «Вечори поблизу Диканьки», для сільських мешканців та самодіяльних артистів став пам’ятною подією. Про їхню творчу знахідку вже відомо не лише на Херсонщині, а й у Світовій павутині.
Микола ГУРЕПКО, спеціальний кореспондент незалежної газети Херсонщини «Новий день», український письменник.
