Січевський Петро Петрович – корифей освітянської ниви, «Відмінник освіти України» (1993р.), «Ветеран праці». Привітна, гостинна людина. Галантний чоловік, стильний мужчина.
Одного разу відвідавши родину Січевських, вчителі Нововоронцовської ЗОШ №1 зробили висновок: «Тут живе любов».
З чого ж починався шлях нашого ювіляра? Хто направляв на путь істинний? У першу чергу, звичайно ж батьки. Батька майже не знав: у перші дні війни був призваний до армії. Сім’я отримала повідомлення, що пропав безвісти. Мама все життя трудилася у колгоспі на Полтавщині, була ланковою, передовичкою. Молодша сестра Петра Петровича закінчила інститут залізничних сполучень і працювала у м.Кривий Ріг, забрала і маму до себе.
Математичні здібності, як зазначає Петро Петрович, розгледіли вчителі – Уляна Гаврилівна та Галина Макарівна, а крапку у виборі професії поставив фізик Олексій Вакулович. У кузні педагогічних кадрів Черкаського державного педагогічного університету одержав освіту. І почалися робочі будні: Тальянівська СШ Черкаської обл., викладацька діяльність у Нововоронцовському сільськогосподарському технікумі і Нововоронцовській ЗОШ №1. М.П. Романишин і педагогічний колектив ЗОШ №1 радо прийняли Петра Петровича до своїх лав. І він виправдав сподівання, бо це людина виняткової працьовитості й майстер своєї справи. Його учні стали гідними громадянами Вітчизни, знайшли своє місце в трудовому і громадсько-політичному житті.
Валерій та Людмила, діти П.П. Січевського, – батьківська гордість. Син Валерій закінчив Алма-Атинське Вище військове прикордонне училище КДБ СРСР, службу проходив на офіцерських посадах у прикордонних військах, пройшов Афган, працює в органах держадміністрації в Чернівцях.
Донечка Людмила має 2 вищі освіти: Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут – інженер-будівельник і Херсонський державний аграрний університет – бухгалтерський облік, працює в Бериславі.
Прийняв і дітей Тамари Миколаївни, і вони ставляться до нього з повагою.
Петро Петрович людина привітна, доброзичлива. При зустрічі завжди розпитає і про рідних, і близьких, дасть пораду. Коли у когось негаразди, обов’язково відгукнеться.
Пропливає долі неспокійна річка,
А за нею линуть роки-журавлі!
Ось і загорілась вже 80-та свічка
Вам на ювілейному столі!
Не сумуйте, що літа минають,
Ще до століття – довгий вік!
Із ювілеєм вас вітаєм,
Хай буде радісним кожен наступний рік!
Нехай життя здається добрим дивом
І плідні будуть справи та шляхи,
Нехай живеться легко і щасливо,
Благословенні будьте Богом і людьми!
Будьте здорові, Петре Петровичу. Хай біди і негаразди обходять вашу родину.
З повагою педагогічний колектив школи.
