Я бачив війну, яка чорним крилом
Змітала і школи, і хати.
Я бачив на гірці за нашим селом,
Як падали ворогом вбиті солдати.
Я бачив , як матінка рідна моя
Сльозами солдат обмивала.
Я бачив , як плакала рідна земля,
Сивим саваном солдат накривала.
Я бачив, селяни старі і малі,
Борони в полі тягали.
На спині від шлейки у них мозолі,
Хлібами поля засівали.
На хвильку глаза, зупинися, закрий.
І стань у думках ті часи спостерігати.
Дивися, йдуть он за строєм стрій,
І падають ворогом вбиті солдати.
Тепер у парку он берізки стоять
І тихо шепочуть нам з вами
-Ось тут визволителі -воїни сплять,
Що бились на смерть з ворогами.
Минули часи. Ти не плач, не журись.
Візьми й понеси руту- м’яту.
Низенько-низенько піди й поклонись
У бронзі живому солдату.
А он де старенька сльозу витира,
Руками по буквах читає.
Не баче, бідненька, вже дуже стара,
З війни свого сина чекає.
А он інвалід, шкутильгаючи, йде,
Груди дзвенять орденами.
Друзям троянду останню несе,
Ту, що полита сльозами.
Тяжко живе ще герой-ветеран,
Сили його покидають,
Тіло його все побите від ран.
Тяжко вони заживають.
Не смійся з солдата, він хворий лежить,
Минули його перемоги.
А як йому хочеться , бідному, жить,
Хоч трішки дійти до порогу.
Візьми телефон, але краще зайди,
Провідай свого ветерана.
Він вдячний за це тобі буде завжди,
Не стануть боліть його рани.
Море шепоче солдату- не спи,
Хвилею сон розганяє.
Устань, подивися-розквітли сади,
Сім’я тебе завжди чекає
Дружина твоя , що красуня була,
Стоїть біля тебе і плаче.
Онука твого сюди привела,
Це дід твій, Микола, юначе.
Це дід твій і сотні таких,
Наш край від фашиста звільнили.
Пока ми живі-не забудем про них,
Дай Бог нам здоров’я і сили.
Молодь прекрасна салют віддає
Тим, хто навіки заснув після бою.
Дякуєм їм за майбутнє своє,
Тримаючи прапор рукою.
Подякуй берізці, спасибі скажи.
Вона твою мову почує.
Берізка, красуня, солдат бережи,
Ти вічно над ними вартуєш.
День скорботи настав світової
За мільйони убитих- немає вини.
Останній, можливо, з життя пішов воїн,
Ваш батько, дідусь – герой світової війни.
Лишилися дочки, онуки, сини,
У кожного є вже родина.
Пам’ятай. Від ворога неньку свою бережи,
А ненька- то вся Україна.
09.05.2018 року.
