19 березня 2025 року минає рік, як перестало битися серце Віталія Івановича Кузьменка – мужнього захисника України, уродженця села Миролюбівка Нововоронцовської громади.
Коли в лютому 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення, Віталій не зміг залишатися осторонь. З перших днів війни він добровільно вступив до Збройних сил України, ставши воїном 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Під позивним «Кузя» він боронив країну на передовій – у Соледарі та Бахмуті Донецької області, де точилися запеклі бої. Його відвага та самопожертва стали прикладом для побратимів.
У квітні 2023 року через погіршення здоров’я, спричинене боями, Віталій був змушений покинути службу.
Проте війна не відпустила його – наслідки поранень і пережитого наздогнали Героя. 18 березня 2024 року він відійшов у вічність, залишивши по собі невимовний біль утрати та гордість за його подвиг.
Сьогодні, вшановуючи річницю, громада та вся Україна схиляють голови перед Віталієм Кузьменком. Його життя – це історія незламності, а його ім’я – символ боротьби за свободу. Вічна слава Герою! Пам’ятаємо кожного, хто віддав життя за нашу землю, і йдемо до перемоги, яку вони наближали своєю мужністю.
