Так склалося життя,що я вже 14 років живу на окраїні нашого селища. Як і кожна мати,я люблю своїх дітей,а особливо-онуків,адже вони-це наша друга молодість.
Що може бути в житті дорожче чи головніше за них? Адже ми себе присвячуємо дітям- народжуємо,виховуємо,вчимо ,відпускаємо в доросле життя і потім радіємо їхнім досягненням, чекаємо від них дзвінків, радіємо їх приїзду в рідну домівку,приїзду онуків . Кому незнайомі ці почуття? Хто з нас,батьків,не відчував тривоги за їх здоров’я, благополуччя? Діти -це продовження нашого життя.
У нас у селищі на окраїні ,так званому «поселку» нашим дітям та внукам не було де проводити вільний час- поряд траса,де рухаються з великою швидкістю машини,немає стадіону,де можна було б пограти в м’яча,немає пляжу,немає спортивної школи. Але зате був пустир,на якому росла амброзія,висипалося купа сміття і починаючи з весни звідти йшли «аромати».
Наші небайдужі люди , починаючи з літа 2015 року, доклали чимало зусиль,щоб із смітника зробити дитячу площадку: попросили селищну раду виділити землю,надсилали листи підприємцям про фінансову допомогу,дуже багато організовували суботників для наведення порядку. Не скажу що все проходило гладко-зустрічали великий опір від людей,які мали пустир за свою територію,але наполегливість і цілеспрямованість наших активістів дали прекрасний результат- наші діти мають майданчик!
Хочу велику подяку від імені всіх нас висловити Капусті Віктору Артемовичу,за його великий оптимізм,за його великий вклад як талановитого організатора,за його талановиті руки.Не рахуючись із особистим часом, і навіть з власними фінансами,він почав з того,що склав план дитячого майданчика,затвердив у селищній раді,був організатором всіх наших суботників,сам був і зварювальником,і будівельником,і садовником і архітектором.Для роботи на суботниках треба було організувати підвоз води,яку привозили в ємностях на мотоциклах,бетонозмішувач брали в оренду,випилювали сухі дерева та пеньки для лавочок ,садили молоді дерева,які брали в нашому парку та на околицях селища. Багато було і труднощів, і роботи. Його підтримували і були надійними помічниками сім ї Кузьменка Віктора Валерійовича,Попілова Андрія , Нехлюди Олега,Козицького Сергія,Шумила Василя, Маменчука Сергія, Миколи Юрчука. Цей список можна продовжувати і продовжувати.
Дякуємо нашим підприємцям-меценатам,які нам допомогли фінансово для приведення площадки в належний стан.Особлива подяка Колихаєву Ігорю Вікторовичу та Кордісу Віктору Йосиповичу,які знайшли можливість допомогти нам з огорожею площадки,а вона у нас чималенька- бо маємо там футбольне поле,волейбольну та баскетбольну площадки, майданчик для самих маленьких дітей та місце для тренажерів/ поки він у нас один/.
А скільки дітей брали участь у суботниках .Спостерігаючи за роботою дітей,коли вони збирали сміття та каміння,як фарбували футбольні ворота,лавочки,як носили пісок для своєї пісочниці , думаю,що вони ніколи не будуть псувати те майно,яке вони чекали так довго і яке разом з дорослими ремонтують. Це Данило Рокитянський,хлопчик,який цього року тільки йде до першого класу!, Влад Гавриков, Паша Омельченко,Марина Матюха, Лена Струк,Аня Кукол,Леся Асланова. Цей список можна продовжувати і продовжувати.
І дуже прикро,що дорослі люди,які живуть поряд з площадкою,не розуміють,що діти хочуть проводити свій вільний час на ЧИСТІЙ площадці,у ЧИСТІЙ пісочниці,а не після відвідин площадки їхньою худобою.
Хочу нагадати окремим батькам, які приводять дітей на площадку,що в першу чергу діти беруть приклад з них. Дорослі люди- а не розуміють,що гойдалка та карусель призначена для малят ,а не для батьків,і як результат- вже не вперше ми ремонтуємо гойдалку. В даний час поломана дитяча карусель, запчастину від якої вкрали,а коштує вона близько 500-600 грн. Деякі батьки починають курити на дитячій площадці,кидаючи окурки на землю,де граються їх діти,а «супер» батьки, після втамування спраги ,кидають ще й пляшки. І що саме більше дивує,це те,що саме такі батьки ніколи не приймають участі у суботниках,не беруть участі у вдосконаленні майданчика,хоча мають вищу освіту і достойну посаду.
Відчуваємо недостатність коштів для ремонту площадки ,але маємо надію,що селищна рада разом з депутатським корпусом у своєму кошторисі знайде їх для нас.
У нас дійсно на окраїні живуть прості і добрі люди! Можливо у декого з них немає роботи в даний час,немає автомобіля,немає можливості побалувати своїх дітей чимось особливим, але вони зробили все для того,щоб у наших дітей було щасливе дитинство!
Дитинство не вічне, воно все-таки коли-небудь закінчується, а йому на зміну приходить доросле самостійне життя. І як здорово, що в нашій пам’яті зберігаються теплі спогади про цю чудову прекрасну пору.
Дорогі батьки! Не треба чекати дива – селищна рада допоможе вам по мірі своїх можливостей. Згуртовуйтесь самостійно і починайте працювати і тоді як результат-будуть щасливі очі ваших дітей!
Ольга Бурлай, жителька Нововоронцовки.
