Нововоронцовська громада, одна з найбільш постраждалих на Херсонщині, продовжує боротьбу за відновлення. Попри постійні обстріли та руйнування, люди повертаються до своїх домівок, ремонтують оселі та шукають шляхи для відновлення інфраструктури. Як громада вирішує питання водопостачання? Яка міжнародна допомога надходить для відновлення системи водопостачання? Що робити тим, хто має пошкоджене житло, але не має документів? Про це ми поговорили з Андрієм Селецьким, начальником Нововоронцовської селищної військової адміністрації.
— Пане Андрію, питання водопостачання в селищі було і залишається одним із найактуальніших. Особливо гостро ця проблема постала після знищення окупантами Каховської ГЕС. Завдяки зусиллям керівництва громади та КП «Комунсервіс» вдалося стабілізувати ситуацію. Хотілося б дізнатися детальніше про виконану роботу. Під час останнього інтерв’ю з керівником КП Сергієм Пилипенком ми говорили про підключення додаткових свердловин. Наскільки це покращило ситуацію? Чи з’явилися нові підключення з того часу?
— Наразі майже всі свердловини підключені, але не запущені. Основна затримка пов’язана з технічними та організаційними труднощами, зокрема підключенням до електромережі. Важливо розуміти, що процес реалізації таких проєктів включає кілька етапів, і кожен з них має свої нюанси. Роботи виконує підрядник, фінансування надає донорська організація. Технічний нагляд ми здійснювати самостійно теж не можемо. Це означає, що комунальне підприємство не може самостійно пришвидшити процес, адже необхідно дотримуватися всіх процедур і погоджень. Наразі тривають перемовини з енергопостачальною компанією «Херсонобленерго» щодо фінальних узгоджень підключення свердловин до мережі. Ми розраховуємо на конструктивний діалог і оперативне вирішення питання, адже від цього залежить стабільність водопостачання для громади.
Яка ситуація зі свердловинами на конкретних вулицях?
— По вулиці 17-ї Танкової бригади свердловина вже огороджена, оснащена частотним регулятором, територія впорядкована, так само по вулиці Степовій. Свердловина по вулиці Бериславській огороджена, по вулиці В’ячеслава Кубрака залишається лише встановити огорожу. Втім, поки що чекаємо остаточного підключення їх до мережі.
Якби вдалося запустити ці чотири свердловини, що забезпечують дебіт від 4 до 12 кубів на годину, проблему водопостачання було б вирішено.
—Чи є інші проблеми з водопостачанням?
— Так, і одна з них має стратегічний характер. Навіть після запуску свердловин залишається питання зношеності водогону: з 34 км труб приблизно 20 км потребують заміни.
Якщо зараз створити необхідний тиск, у старих мережах можуть виникати пориви.
Це стало очевидним, коли ми зіткнулися з проблемою постійного заболочення на одній із ділянок. На перший погляд, причина була незрозумілою — не було жодних даних про водогін у цьому місці. Проте, коли почали розкопки, з’ясувалося, що під землею проходять одразу чотири водопровідні труби.
Дві з них вели в невідомому напрямку, а про їхнє існування взагалі ніхто не знав. Вода продовжувала заповнювати їх, і через тріщини вона просочувалася в ґрунт, утворюючи постійне болото.
Такі випадки непоодинокі. Мережі прокладали ще до 70-х років минулого століття, і на той час документацію вели інакше, ніж сьогодні — подекуди її взагалі не було.
Ми досі відкриваємо нові «секрети» старої водопровідної системи. Більшість трубопроводів будували різні організації: колгоспи, промислові підприємства, комунальні служби — і кожен робив це на свій розсуд. Деякі труби раніше використовувалися для промислових потреб, інші були резервними, а деякі просто забуті й занедбані. Точних схем немає, тож кожен ремонт стає розслідуванням: що це за труба, куди вона веде і чи не створює вона прихованих проблем?
— Які заходи були чи будуть реалізовані для покращення водопостачання, окрім запуску свердловин?
— Найкращий вихід — оновлення системи. Незважаючи на постійну загрозу атак дронів, уже прокладено нову трубу по вулиці Промисловій на ділянці, де раніше знаходились промислові підприємства. Це дозволило усунути ризики незаконних підключень і зменшити втрати води. Загалом на цій території замінено вже два кілометри труб. Втім, залишається проблема на території Посьолка, а також вулиць Богдана Хмельницького, Виноградної, Миру, Прикордонної та інших. Там водогін теж замінимо, як ми це зробили минулого року на проспекті Черкаському.
Комунальному підприємству поставлене завдання: оновлювати всі аварійні ділянки із застосуванням сучасних матеріалів або оптимізувати діаметр труб, щоб покращити тиск у мережі, винести водяні вводи («причали») за межі домогосподарств.
— Які організації допомагають вирішувати проблему з водопостачанням? Чи вдалося залучити додаткове фінансування?
— Ми активно працюємо над вирішенням проблеми водопостачання та вже маємо конкретні результати завдяки підтримці дружньої до нас країни — Нідерландів. Саме ця держава, а точніше Асоціація муніципалітетів Нідерландів (VNG), виступила нашим ключовим партнером у цьому питанні.
В рамках співпраці керівник КП «Комунсервіс» Сергій Пилипенко та я пройшли навчання в Нідерландах, де вивчали управління водними ресурсами та ефективні методи водозабезпечення. Це було дуже корисно, адже ми не лише отримали важливі знання, а й змогли залучити 40 мільйонів гривень на реконструкцію водогону.
На ці кошти вже проведено тендер, визначено переможця, і він уже прибув у селище. Разом із нашими комунальниками фахівці компанії обстежили проблемні ділянки, склали список необхідних матеріалів, і вже перші машини з ними почали прибувати. Розпочато роботи.
Термін виконання для підрядника — до кінця літа, і якщо все піде за планом, ми нарешті побачимо новий пластиковий водогін для мікрорайону Посьолок. Це буде величезний крок уперед у розв’язанні наших проблем із водопостачанням.
Крім того, у нас уже є чітке бачення, як реорганізувати систему водопостачання нашого містечка. Щоб зробити систему водопостачання більш ефективною, ми розробили нову модель її роботи, яка враховує рельєф місцевості. Важливо розуміти, що Нововоронцовка знаходиться на різних висотах, і це впливає на подачу води. Наприклад, висота в районі Посьолку (Курган) становить 102 метри над рівнем моря, а нижче розташовані Мазурівка, Задвір, Циганівка та інші райони.
Раніше вода закачувалася з Осокорівської свердловини до очисних споруд, які знаходяться на високій точці. Там вона накопичувалася в резервуарах і подавалася в мережу, але через відсутність чіткої схеми трубопроводів, зношеність мережі та численні невідомі заглушки процес був малоефективним.
Саме тому ми плануємо розподілити водопостачання на окремі зони: мікрорайон «Посьолок» забезпечуватимуть свердловини, розташовані на вулицях Степовій, 17-ї Танкової бригади, В’ячеслава Кубрака та Бериславській. Частина цих свердловин буде напряму живити очисні споруди, створюючи необхідний резерв води. Інша частина працюватиме автономно для окремих районів, щоб зменшити навантаження на основну мережу.
Це дозволить уникнути ситуацій, коли через аварію в одній частині без води залишається все містечко.
— Попереду літо, а отже, сезон поливу. Чи є механізми контролю за незаконними врізками?
— Це величезна проблема. Щомісяця КП «Комунсервіс» подає в мережу близько 30 тисяч кубометрів води, але оплачується лише 3 тисячі. Решта 27 тисяч або втрачається через пориви, або використовується нелегально.
Ліві врізки існують ще з радянських часів. Інколи люди навіть не знають, що у їхньому будинку є незаконне підключення, але в більшості випадків вони свідомо ухиляються від оплати.
Щоб вирішити цю проблему, ми діємо у кількох напрямках. Перш за все, розглядаємо варіант оптимізації тарифів — врахування фактичного споживання води, зокрема для поливу городів та утримання худоби. Те, що робимо вже зараз — заміна водогону. Після реконструкції причали будуть виноситися за межі подвір’їв, що унеможливить незаконні підключення. І, звичайно ж, те, що треба було зробити вже давно — юридичні заходи. Ми вже найняли юридичну фірму, яка займається позовами щодо боржників та порушників правил водокористування.
— Які подальші кроки заплановані для повного вирішення проблеми водопостачання в Нововоронцовці?
— У мене є нестандартна, але цілком реалістична ідея, яку можна буде втілити після Перемоги. Я хотів би відновити технічний водогін, використовуючи нові водні джерела, що з’явилися після відкриття Великого Лугу. Це дозволило б забезпечити господарські потреби громади без використання питної води.
Оскільки берегова лінія тут досить широка, можна використати підхід, який існував раніше: окремі насосні станції для кожного мікрорайону — одна для Циганівки, одна для центру тощо. Це дозволить ефективно розподілити ресурси й забезпечити господарські потреби громади без використання питної води.
Нові річки, що нині протікають Великим Лугом, мають достатній дебет, аби слугувати стабільним джерелом технічної води. Окрім того, в парку розташоване озерце, яке можна використати не лише для організації зони відпочинку, а й для облаштування технічного водогону та створення пожежного резервуара, що сприятиме підвищенню рівня безпеки в районі
Проблему водопостачання в селищі планується вирішувати комплексно. Головне зараз — завершити реконструкцію мережі та ліквідувати втрати води.
— Які заходи, окрім запуску свердловин, вже реалізовані або плануються для покращення водопостачання?
— Одним із важливих кроків стало розчищення старих колодязів. Це робота, яку ми вже активно проводимо. На сьогодні в Нововоронцовці та громаді очищено 11 колодязів. Деякі з них уже функціонують, проте зауважу, що вода в них є технічною і не придатною для пиття.
Роботи з очищення тривають і в степовій частині громади, де було виявлено ще п’ять колодязів: по одному — у Любимівці, Трудолюбівці, Миролюбівці та два — у Новоскресенському.
Маємо намір їх також розчистити, адже в степу вода — це синонім життя. Але не забуваймо й про Осокорівку, де збереглося дуже багато колодязів. Як тільки дозволить безпекова ситуація, їх теж буде розчищено та обладнано для подальшого використання. Це створить додаткові джерела технічної води для мешканців і підвищить стійкість громади в умовах нестабільного водопостачання.
— Яка ситуація з проєктом буріння та облаштування семи свердловин, про який повідомлялося раніше?
— Підрядні організації, які займаються бурінням, згідно з графіком, мають завершити всі роботи до кінця року.
— Не лише питання водопостачання турбує жителів. У Нововоронцовській громаді, як і в інших, діє програма грошової допомоги на відновлення житла, пошкодженого через бойові дії. Проте значна частина сільського населення не має документів на право власності. Як діяти в такому випадку?
— Дійсно, у нашій громаді багато людей не мають документів на право власності на житло. Особливо це поширене в селах.
З одного боку, ці документи обов’язково потрібно оформлювати, адже це норма закону. Тим паче, зараз у громаді працюють юристи Норвезької ради у справах біженців в Україні. Вони безкоштовно надають консультації та правову допомогу з питань житла, майна, відновлення документів та отримання компенсацій за зруйноване чи пошкоджене житло.
З іншого боку, періодично до нас заходять донорські організації, які допомагають із ремонтом, але це не комплексне відновлення — зазвичай йдеться про заміну вікон, дверей, покрівлі.
Втім, навіть благодійні організації часто вимагають підтвердження права власності. Деколи достатньо довідки від селищної ради чи старости, але якщо будинок зруйновано повністю, без документів людина не отримає компенсацію або житловий сертифікат.
— Які міжнародні та місцеві благодійні проєкти допомагають у відновленні житла в поточному році?
— Гуманітарна організація «Сміливі» зараз працює у Хрещенівці та Любимівці, допомагаючи із заміною вікон. До речі, днями Хрещенівку знову обстріляли, пошкодивши дві будівлі, тож там постійно потрібна допомога.
Організація ZOA регулярно працює в Любимівці. Також у відновленні житла в різний час допомагали Міжнародний комітет Червоного Хреста, БФ «Карітас», GEM, ADRA, «Янголи спасіння», «Людина в біді».
На жаль, ми не можемо змусити донорів працювати в певних населених пунктах, наприклад, прибережних у Новоронцовці та Осокорівці. Вони самі визначають, де будуть діяти, враховуючи також рівень безпеки. Але ми постійно працюємо над залученням різних організацій та можливостей для допомоги мешканцям громади.
— Які кроки мають зробити люди, які хочуть відновити своє житло, але не мають повного пакета документів? Куди звертатися?
— Перш за все, їм потрібно звернутися до військової адміністрації із заявою про допомогу у відновленні.
Час від часу ми отримуємо ремонтні набори — шифер, балки, дошки — не для консервації, а саме для ремонтів. Тож варто подавати заявку, і ми допомагатимемо по можливості.
У селах старости та діловоди складають списки пошкодженого житла, і наші працівники добре орієнтуються в ситуації, знаючи, які саме руйнування мали місце — чи це нові пошкодження, чи старі. На жаль, іноді трапляються випадки недобросовісної поведінки: були ситуації, коли матеріали, зокрема шифер, привозилися кілька разів, але згодом виявлялося, що вони зникали, і з’ясувалося, що їх приховували.
Важливо, щоб усі були відповідальними та чесними, адже завжди є можливості для реальної допомоги тим, хто її потребує.
Спілкувалася Ірина ТЕЛИЧКО,
редактор газети «ВІСТІ», член Національної спілки журналістів України
