Для нас це день особливого сенсу і глибокого усвідомлення: Україна єдина, доки ми разом — на передовій і в тилу, на півдні, на сході, на заході та в центрі країни.
22 січня 1919 року українці заявили світові про своє прагнення жити в одній, соборній державі. Сьогодні, через понад сто років, ми знову змушені боронити цю єдність зі зброєю в руках, під обстрілами, у надважких умовах війни. І саме зараз соборність — не абстрактне слово, а щоденна дія: підтримати, вистояти, не зламатися.
Ми знаємо ціну миру і свободи. Ми знаємо, що означає бути на межі фронту, але водночас — у серці України. Наші захисники і захисниці, волонтери, медики, вчителі, комунальники, енергетики, всі, хто тримає громаду, — це живий ланцюг Соборності, який сьогодні міцніший за будь-які кордони.
У День Соборності згадаймо тих, хто віддав життя за єдність України, і подякуймо тим, хто продовжує цю боротьбу просто зараз.
Нехай наша спільна віра, взаємна підтримка і любов до рідної землі ведуть Україну до перемоги та справедливого миру.
З Днем Соборності України!
Слава Україні та її мужнім захисникам і захисницям!
