А от мандрувати з метою –це захоплююче і корисно. Сарджент Шрайвер
Когось здивувати словом “туризм” сьогодні важко, всі чудово знають- ця індустрія досить широко розвинена і прибуткова. Велика кількість людей вважають себе туристами. Для одних – це спосіб заробітку, для інших- активний відпочинок, чудові фото, адреналін, а ще для когось просто покликання душі і тіла, справжня ейфорія і насолода, спосіб життя.
Хочеться для всіх туристів провести невеличкий екскурс в історію туризму та його особливості.
День туризму – свято світового масштабу. Кожен рік, 27 вересня – Всесвітній День туризму відзначається в багатьох країнах і державах. Щорічно СОТ проводить різноманітні фестивалі та туристичні зльоти, які повністю передають атмосферу свята. Це в першу чергу пристрасні шанувальники подорожей, які побували в багатьох країнах усього світу.
Однак є ще і представники туристичної індустрії, завдяки яким подорож в ту чи іншу країну стає більш комфортним і цікавим. Співробітники туристичних агентств, музейні працівники, гіди та екскурсоводи, доброзичливий персонал готелів і готелів – саме ці люди забезпечують перебування мандрівника в будь-якій точці світу. Це професійне свято для тих, хто зайнятий у сфері туризму і гостинності.
Перший раз це свято офіційно почали відзначати в 1980 році. Дата святкування припала на 27 вересня. Варто відзначити, що цей день обрали не випадково – саме 27091970 р. у місті Мехіко був затверджений статут Всесвітньої туристичної організації. Основна мета святкування – створення і зміцнення ділових та економічних відносин між країнами, а також підтримання дипломатичних зв’язків. Щорічні зустрічі сприяють зміцненню встановлених відносин між державами, а також позиціонують деякі держави на світовому туристичному ринку.
У нашій країні День туризму заснував другий Президент України Леонід Данилович Кучма в 1998 р.
В перекладі з французької туризм – це прогулянка, поїздка, організовані подорожі з метою ознайомлення з природою культурою історією краю.
Історично склалося так, що сучасний туризм став результатом появи та еволюції подорожей. Люди подорожували завжди й залишали записи про свої мандрівки.
На стадіях зародження туризму мандрівники організовували подорожі самостійно. Метою подорожей було вивчення звичаїв і побуту, рівнів та особливостей розвитку народів і країн. Потім, в епоху Римської імперії, виникають перші елементи індустрії подорожей – заїжджі двори, причому як державні, так і приватні.
Розвиток християнства та торгівлі в середні віки привів до появи подорожей з метою розповсюдження релігії і реалізації товарів поза місцем їхнього виготовлення. У цю пору, говорячи сучасною мовою, інфраструктура подорожей поповнюється за внаслідок появи монастирів, а подальший розвиток одержують заїжджі двори за рахунок купців.
В епоху великих географічних відкриттів метою мандрівників, мореплавців і першопрохідників стало захоплення й освоєння територій.
Подорожі й екскурсії набувають форми туризму, причому основними джерелами покриття витрат на організацію екскурсій у далекі країни стають внески осіб, що виявили бажання брати участь у поїздках, а також пожертвування меценатів. Таким чином, фінансовою основою відшкодування туристичних витрат стає переважно сам турист.
Поняття “тур” було введено до вжитку в 1750 p., а термін “турист” використовувалося як найменування учасника розважальних або освітніх подорожей (турів).
Великого англійського реформатора Томаса Кука (1808-1892) справедливо називають “батьком” міжнародного туризму як сфери економічної діяльності, оскільки він уперше відзначив комерційні перспективи його розвитку. Т. Кук поклав початок організації туризму, створивши перше бюро подорожей, увів резервування місць у засобах пересування і розміщення, видавав якісні путівники з вичерпною інформацією
На межі XIX і X ст. туризм перестав бути тільки об’єктом наукових досліджень філософії та соціальних наук, а став складною економічною структурою, в розвитку якої виділяється період після Першої світової війн ; і десятиліття після Другої світової війни. Особливу роль у популяризації усіх видів туризму зіграв розвиток авіаподорожей. Усе це сприяло виникненню економіко-філософського підходу до розуміння туризму в системі розвитку суспільства. При такому підході туризм пов’язується з економічним розвитком країни, розширенням наукових досліджень і підвищенням якості підготовки фахівців для сфери туризму.
У виникненні туристичної діяльності і розвитку туризму можна виділити 4 етапи:
1 етап – передісторія туризму;
2 етап – елітарний туризм і зародження масового туризму;
3 етап – початок становлення масового туризму;
4 етап – масовий туризм.
Розвиток туризму в світі привів до створення в 1951 р. Європейської комісії з туризму (ЄТС) і Карибської організації з туризму (СТО), а в 1957 р. – Азіатсько-Тихоокеанської асоціації з туризму (PATА). На міжнародному рівні в 1975 р. створено Всесвітню туристичну організацію (ВТО), що являє собою неурядове агентство, яке збирає і публікує дані про туризм, забезпечує технічну допомогу й організацію конференцій, підтримує програми навчання фахівців для туризму.
У 1997 р. Україна стала дійсним членом ВТО, а у вересні 1999 р. на 13-й Генеральній асамблеї ВТО в м. Сантьяго (Чилі) обрана в керівний орган ВТО – Виконавчу раду.
На сьогоднішній день розділяють туризм пасивний (плановий, поїздки у будинки відпочинку, санаторії, на турбази, відпочинок у готелях, кемпінгах, круїзах з наданням різноманітних послуг) і активний (самодіяльний із самостійною організацією туристських груп, вибором маршруту, спорядження, способом пересування. )
Існують основні види туризму такі як: пішохідний, гірський, водний, лижний, а також спеціальні – велосипедний, спелеотуризм, автомототуризм, водний на плотах, човнах, байдарках, катамаранах. Близькі до туризму види спорту, альпінізм, скелелазання, льодолазання.
У нашому районі туристичну діяльність впроваджують у життя вчителі ентузіасти, географи, фізруки, організатори, історики, мовники, всі кому не байдуже життя підростаючого покоління.
Головна мета туризму – прищепити любов юнаків і дівчат до природи рідного краю, ознайомити їх з її різноманітністю, набути навичок пристосування до незвичних умов життя, долати труднощі, відчути себе у екстремальних ситуаціях: як вижити без їжі, вогню, компасу і карти; не замерзнути, не промокнути; як замінити загублене спорядження.
Насамперед треба навчитись: вкладати спорядження в рюкзак, користуватися компасом і картою, розпалювати вогнище, готувати їжу, орієнтуватись по сонцю, зорях і місцевих предметах, прогнозувати погоду, ставити намет, долати перешкоди, надавати першу медичну допомогу.
В поході туристи досліджують рідний край: вивчають нові пісні, танці та ігри, дізнаються багато нового про народні обряди і традиції, збирають колекції, гербарії, матеріали спостережень та знахідки з історії рідного краю.
З нагоди свята хочеться привітати всіх туристів району з Вашим святом, вашим покликанням. Бажаємо нових відкриттів, цікавих маршрутів та повний рюкзак щастя!
І.Ф. Силютіна, керівник Любимівського туристсько-краєзнавчого гуртка «Азимут»
