Із життя райради
Депутати дбають про село
В моїй практиці за останні роки мені не часто доводилось разом із представниками влади бувати у сільських населених пунктах. Але ця поїздка у Миролюбівку, на сільську сесію, із головою районної ради Михайлом Бідним залишила певні враження.
На посаді голови районної ради Михайло Бідний працює з 30 листопада минулого року. Здавалося, зі специфікою роботи ради знайомий, адже не один раз обирався депутатом обласної та районної рад. Має великий досвід господарювання. Та тепер глибоко усвідомив, яка величезна відповідальність лягла на його плечі. Бо ж гострих, невирішених проблем у районі, у кожній громаді вистачає. По дорозі спілкуємось і для себе відзначаю пріоритети співрозмовника.
Один із основних, звісно, це наповнення районного та місцевих бюджетів. Саме доходи від оренди землі та податок на доходи з фізичних осіб наразі могли б стати бюджетоутворюючими на селі. Земля — це, напевно, найцінніший ресурс держави, навколо якого точаться запеклі баталії, насамперед у вищому законодавчому органі. То ж влада на місцях просто зобов’язана посилити контроль за впорядкуванням земельних відносин, сплатою податків, сприяти створенню нових робочих місць, вживати більш жорстких заходів у боротьбі з тіньовою зайнятістю. Він готовий докласти максимум зусиль, аби зберегти існуючу мережу освітніх закладів та покращити матеріально- технічну базу шкіл та дитячих садків району.
По приїзду в село, в першу чергу, відвідуємо школу. Йде навчальний процес. Тому тихенько заходимо до кабінету директора. Коротке спілкування, а далі до спортзалу, вчительської, по навчальних класах та до дитячого садка, в якому затишно і тепло, і тихенько відпочивають діти. Заклад працює, живе своїм буденним життям.
«Як зберегти?» – задає питання голова райради. «Оптимізація шкільної мережі суттєво вдарить , окрім учнів сільських шкіл, по педагогічних працівниках, адже реформа також має на меті збільшити пропорцію учнів на одного вчителя, що для багатьох означатиме втрату робочого місця,» – каже директор навчального закладу. «Яким би привабливим для бюджету не здавався, план укрупнення сільських шкіл, але дітям, що змушені будуть щодня витрачати на дорогу до/від школи по кілька годин свого життя, ця економія аж ніяк не допоможе. Колектив готовий працювати із старшими класами безкоштовно 1-2 роки, перетерпіти й інші не гаразди аби тільки зберегти статус середньої школи,» – зазначила наприкінці зустрічі керівник закладу.
Покинувши школу, йдемо до приміщення сільради, де сільський голова Олег Яровий розпочинає перерване для громадського обговорення тиждень тому депутатське засідання –сесію сільської ради.
«Основним джерелом наповнення місцевого бюджету є податок на землю та акцизний збір, які складають 100 % загального бюджету сільської ради», – говорить сільський керманич. – «Щоб зберегти в селі дошкільно-навчальний заклад та мати кошти для соціальних потреб в сільському бюджеті недостатньо близько 700тис. грн..Отримати ці кошти ми можемо тільки за умови збільшення сум орендної плати за землю. Все обраховано, з громадою і орендаторами погоджено та домовлено. Залишається затвердити рішення шляхом голосування». Після бурхливої дискусії присутні на сесії одноголосно погоджуються затвердити запропоновані ставки земельного податку на земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошова оцінка яких не проведена (0,25 відсотка від їх нормативної грошової одиниці площі ріллі по області) орендної платиодноголосно. Затверджується і план відповідних витрат:223000 грн. – на сільську школу, 100000 грн. на ремонт Трудолюбівського сільського будинку культури, 25000 грн. – на ремонт водопровідної системи в Трудолюбівці та 45000 грн.- в Миролюбівці,15000 грн. – воїнам АТО, 3000 грн. – на ремонт дороги, 3750грн. – на підвіз призовників, 4000грн. – медогляд, 8500 грн. – на трудовий архів,1500 грн.- малозабезпеченим сім’ям, 15000 грн. -на підвіз школярів із Трудолюбівки до Любимівської ЗОШ, 43000грн.- для харчування школярів, 12000 грн.- компенсація коштів вартості медикаментів пільговим категоріям громадян. Помітно, що депутатський корпус та запрошені на сесію представники громади думають про те, як житиме село в майбутньому.
«Я – не прихильник приймати рішення у кабінеті. Поки ти не зрозумієш, що робиться знизу, не маєш права приймати таких важливих рішень, як наповнення бюджету. Наші помилки з розподілом бюджетів коштують дуже дорого. За ними тягнуться зловживання. Думаю, що в нас все складатиметься правильно і ми формуватимемо бюджет не зверху вниз, а знизу вверх. Такі сесії необхідно провести в усіх населених пунктах району. Всі пропозиції повинні бути почуті,»- підсумовує районний керівник на зворотному шляху до райцентру.
Один день роботи голови районної ради не в кабінеті, не між нескінченною лавиною документів, а в живому спілкуванні з людьми, показав непрості робочі будні районного керівника.
