Порядок залежить від нас
Відійшли в минуле травневі свята – Великдень, Воскресіння Господа Бога, сина Божого Ісуса Христа і 1-ше травня, День скорботи та примирення, День поминання всіх покійних, 71-ша річниця перемоги над Нацизмом у Другій світовій. Кожен житель Новоолександрівки готувався зустрічати ці весняні свята чистотою та порядком дворів, будинків, вулиць, насадженням квітів і дерев. Така охайність викликає дуже приємні почуття і глибоку вдячність тим людям, які прийняли активну участь у цих заходах.
І мені приємно перед гостями, які приїжджають у наше село, за його красу. Особливо хочеться подякувати колективу Новоолександрівської сільської ради (голова Олександр Якович Левечко, колективу школи – садка (директор Василь Миколайович Береговий), колективам ПАТ «Придніпровське» (директор Микола Гнатович Світличний) і дитячого санаторію (директор Ілона Володимирівна Задніпряна), адже не тільки центр села, меморіали загиблим воїнам, які загинули за визволення села, кладовище були впорядковані, а і території установ та виробничі ділянки. Не були в стороні і ветерани праці. Голова ради ветеранів Раїса Іванівна Жарік організувала збір ветеранів до кладовища і вони зробили потрібну справу на кладовищі, головне впорядкували братську могилу загиблих воїнів і посадили багато квітів. При в’їзді в село клумбі зі святим Хрестом оберегом села розквітла яскравим рожевим цвітом сотні тюльпанів – це теж робота жінок ветеранів.
Я, йдучи в своїх справах вулицями Новоолександрівки, мимоволі зупиняюся й милуюся деякими садибами – не подвір’я, а квіткова оранжерея різних квітів, які радують душу. Одразу ж виникає думка про те, скільки ж треба вкласти любові, сил, здоров’я для того, щоб створити таке природне диво, при цьому майже всі ґаздині цих дворів не сидять вдома, а працюють, тож не можу не назвати деяких. Це Людмила Федорівна Жмакіна, Віра Олександрівна Собко, Марина Шеховцова, Тетяна Петрівна Блоха, Любов Василівна Здніпряна, Алла Олександрівна Байдак і багато інших господарок, всіх не перерахуєш. Вони додають краси нашому селу. Та нее перевелися в селі і нечупари – коли коло двору і у дворі один бур’ян, перекошений паркан ( або і зовсім без нього), обдерта хата. Дивуєшся чому люди такі черстві і бездушні, ніби для них байдуже все.
Мені у справах прийшлося побувати і в інших селах. У Гаврилівці, де я жив і працював більше 10 років, також багато зроблено для впорядкування вулиць і дворів, особливу увагу приділено сільському кладовищу, братській могилі загиблих воїнів та пам’ятнику загиблим односельцям, які не повернулися з війни.
Сам голова сільської ради Олександр Вікторович Кот очолив наведення належного порядку на кладовищі гаврилянами. Та красу села псують розвали зруйнованих будинків, покинутих власниками, захаращені бур’янами двори, через які меркне все красиве. Таких подвір’їв у Гаврилівці багато, теж саме можна сказати і про Миролюбівку , де я народився, де пройшло моє дитинство і юнацькі роки. Там також багато розвалених будинків та дворів, що заросли бур’яном, а це затьмарює всю красу і вулиці, і доглянутих дворів та будинків. Через це саме собою постає питання про те, чому немає якось закону про відповідальність, адже цей двір і будинок комусь належали? Отже, покидаючи садибу її хазяїн зобов’язаний навести належний порядок, а землевпорядник сільської ради має проконтролювати, тож в бюджеті сільради треба закладати кошти на впорядкування тих садиб, власники яких пішли з життя.
Мої земляки Миролюбівці теж зробили багато по наведенню порядку в селі та на кладовищі. Хочу подякувати голові Миролюбівської сільської ради Олегу Володимировичу Яровому за те, що обеліск загиблим воїнам привели у порядок. Бо ж останні 10 років цей пам’ятник, збудований ще у 50-ті роки на братській могилі кладовища, був у захаращеному вигляді і на нього не звертали належної уваги, тому що останки загиблих воїнів були перенесені в центр села до меморіалу. А обеліск так і залишився стояти в центрі кладовища недоглянутим. Та ось, відвідуючи могили моєї мами, матері героїні 11 дітей, Уляни Прохорівни, моїх покійних сестер, брата та інших рідних, я побачив диво – обеліск приведено до порядку, меморіальна дошка на ньому свідчить, кому він присвячений. Звісно і в нашому селі є будинки, що псують інтер’єр села, це два двоповерхові чотирьох квартині будинки, але думаю, що наша сільська рада знайде вирішення цього питання.
Тож всі травневі свята пройшли на високому рівні і в селах району, і в Новоолександрівці. У день Воскресіння Христового біля нашої церкви відбулося освячення пасок, писанок, інших святкових продуктів. Службу Божу, освячення та поздоровлення зі святом провів отець Олександр, а 9-го травня жителі села, гості, молодь, учні зібрались біля меморіалу воїнам, загиблим за визволення села від нацистських загарбників у лютому 1944 року та воїнам – однослельцям, які загинули на фронтах ІІ світової війни. О 10 годині ранку вся громада вшанувала пам’ять загиблих хвилиною мовчання, до меморіалу поклали вінки та квіти, а потім перейшли до Будинку культури, де з вітальним словом виступив сільський голова О.Я.Левечко, директор ПАТ «Придніпровське» М.Г.Світличний, директор школи – садка В. М. Береговий та голова ради ветеранів села Р.І.Жарік. Після привітань відбувся святковий концерт учасників художньої самодіяльності та учнів школи, а на стадіоні провели спортивні змагання.
Д.П. Мироєвський
Пенсіонер
