Безклопітна пора-ДИТИНСТВО!
Вже з того часу скільки витекло води
Та в мріях кожного: хоч раз, хоч на хвилинку,
Забувши все, потрапити туди!


Кожному з нас доводилось робити подарунки своїм, хрещеникам і просто дітям. Справжнє свято влаштували працівники Гаврилівського будинку культури на чолі з директором Сергієм Олійником сільській малечі в День захисту дітей. Мов струмочками, у супроводі вихователів та вчителів, з речівками та прапорцями стеклись вони на площу до БК і почали малювати Мир. Зауважу, жодного малюнку про війну—сонечки, квітки, будинки, герої мультфільмів… Наші діти-дзеркало нації, нам потрібен Мир.
А що вони робили під час конкурсів!
Художній керівник—Олена Скрипніченко стала справжньою мамою-квочкою. Відбою бажаючим не було. Мені здається, що за дітьми можна спостерігати безупинно. Дійсно насолода, забуваєш про житейські проблеми, непрості моменти непростої роботи і потрапляєш у їх світ, наповнений щирістю та простотою. Приємно й те, що на свято привели найменших—майбутніх вихованців дитсадка, їх мами та бабусі. Вдало підібраними композиціями потішив не тільки дітей, а й дорослих музичний керівник—Валерій Скрипніченко. Ми згадали дитинство і свої мультфільми. Радості додала й кульмінація дійства. Кожен маленький святкувальник отримав гостинця. Цим ми завдячуємо нашим спонсорам, а як без них… коли мова йде про дітей, байдужим не залишається ніхто. У малих, мабуть й досі солодко від спогадів про подарунки на День Святого Миколая. Хочеться назвати всіх благодійників.
Це настоятель храму Отець Олександр, підприємці: А.М. Єрмаков, Г.М. Єрмакова, О.В. Капуста, І.М. Кот, А.М. Сливканич, М.В. Щербак.
Сільгоспвиробники: СТОВ «Шевченко» (Н.М. Стародубець), ФГ «Алмаз» (В.Ф. Федченко), Д.І. Грицик, В.В. Грицик, О.В. Гузь, В.Г. Гапич, Т.В. Мількович, О.М. Новіков, В.М. Новіков, М.С. Дємідов, В.В. Позняк, А.Ф Марич, М.Л. Різак, М.М. Липницький, М.В. Чепей, Ю.В. Голубець, І.І. Олійник, Г.А. Демидченко, К.М. Мількович, А.М. Мінько, І.М. Сугак, О.М. Квітовський, О.П. Шкурко.
Мабуть у кожному селі подібне відбувається, але своє любиш, якось, по-своєму. Як би там не було, якими б не були системи в країні, нас ростили Українці, ми ростимо Українців для України, для свого майбутнього.
Ми обов’язково будемо щасливими!

З повагою
сільський голова Олександр Кот