6 серпня відзначає 80-річний ювілей легенда педагогічної ниви Михайло Павлович Романишин.
Перегорнемо життєві сторінки альбому 80-річного ювіляра. Тут і фото від народження 6 серпня 1940 року в с. Неслухів на Львівщині, і випускник Дрогобицького державного педінституту (1962 р.), і молодий учитель української словесності в селищі Первомайське (тоді Кримської області)…
Із Нововоронцовщиною доля Михайла Павловича пов’язана з серпня 1962 року. Саме в цей рік зі своєю дружиною, теж учителем української мови і літератури, Валентиною Антонівною прибув на роботу в мальовничу Золоту Балку. Потягнулася до талановитого, знаючого, комунікабельного наставника дітвора, високо оцінили організаторські здібності, професійну майстерність, особисту відповідальність за доручену справу колеги. Учнівське самоврядування стало чи не найкращим у районі. Інноваційні технології впроваджувалися в навчально-виховний процес. За три роки директорства (1964-1967 р.) створив умови для якісного і комфортного навчання учнів. Водяне опалення, добудова 8 класних кімнат, чудовий сад, майстерня, де здобували освіту водія старшокласники – ось неповний перелік справ директора. А ще, звичайно, як чудовий учитель філології, музики та співів залишив щедрий засів у душах своїх вихованців, які згадують добрим словом його і нині.
Високим авторитетом Михайло Павлович користувався в області, районі. Тому й не дивно, що коли в 1967 році постало питання про директора новобудови, школи, яка б стала візитівкою Нововоронцовщини, вибір упав на Романишина М.П.
44 роки незмінного керівництва дали свої плоди. Матеріальна база стала однією з кращих у регіоні. Крім добудови ще одного спортзалу, створено навчальні кабінети. Гордістю педагогів були лідери районних та обласних предметних олімпіад. Юні спортсмени постійно знаходилися на перших сходинках рейтингових таблиць. Хорові колективи, якими керував Михайло Павлович, були постійними переможцями оглядів художньої самодіяльності. Школа стала невпізнаною.
Досвід роботи навчального закладу вивчався обласним інститутом удосконалення кваліфікації вчителів. Тут неодноразово проводилися семінари начальників відділів освіти, завідуючих методичними кабінетами, учителів різного фаху.
За багаторічну плідну роботу Михайло Павлович нагороджений двома Почесними грамотами Міністерства освіти УРСР, знаками Міністерства освіти УРСР «Відмінник освіти УРСР» та Міністерства освіти СРСР «Відмінник народної освіти СРСР», Грамотою Ради Міністрів УРСР, медаллю «За доблесний труд». Але найбільша нагорода – вдячна пам’ять тисяч учнів, які несуть у своїх душах знання і добрі спогади про справжнього Педагога, мудрого Наставника, щедру Людину, далекоглядного вмілого Керівника.
Віншуючи Михайла Павловича з ювілеєм,
Бажаємо міцного здоров’я
Без нього не милі всі добрі діла,
В здоров’ї – багатство, і радість, і сила
А більшого щастя на світі нема.
А Ваша енергія, мудрість та сила,
Нехай не згасають ніколи з літами.
Душа ж Ваша чиста, велика й красива
Та посмішка щира хай буде між нами.
Здоров’ям міцніти, життям радіти,
Хай радість приносять онуки і діти.
Хай Ваша родина росте розквітає,
На добрі діла хай Господь наставляє!
Освітяни району
