Автор: Л. Литвин, учитель української мови і літератури
Щороку, 21 лютого, світова громадськість відзначає Міжнародний день рідної мови‚ встановлений у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. В Україні цей день відзначають з 2002 року. Що це за свято?
Міжнародний день рідної мови започаткували у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Однак початок цьому святу дали трагічні події. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) влада жорстоко придушила мітингувальників, які протестували проти заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської мови. З 1971 року, після проголошення незалежності Бангладеш, цей день відзначають в країні як день мучеників, які загинули за рідну мову. За пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.
За даними цієї організації, сьогодні у світі існує близько 6 тисяч мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. Зокрема, лише в Європі під загрозою перебувають 30 мов, 13 із яких — на межі зникнення.
Українці виборювали своє право говорити українською понад 350 років. І сьогодні відстоювати його має кожен громадянин, адже, як відомо, без мови рідної й народу рідного нема. Учені доводять, що народ може втратити все: незалежність, військову могутність, рідну землю, — але він виживе, якщо збереже мову. Згадаймо могутні колись племена сарматів, скіфів, печенігів… Вони володіли обширами земель, величезними стадами, кожен чоловік був воїном, хани мали безмежну владу, золото. Кочівники нападали на слов’янські поселення, руйнували їх, забирали найцінніше, перетворювали хліборобів на рабів. Сотні років вони були повними володарями степів, але пройшов час — і ці племена зникли, розчинилися. Історики можуть назвати десятки причин цього, але, як на мене, головним чинником стало те, що кочівники не вберегли своєї мови, а значить, не стали нацією, народом. Приходять на згадку слова відомої української письменниці Ліни Василівни Костенко «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». Захищати і дедалі утверджувати українську мову як державну — наше спільне завдання.
З цієї нагоди 22 лютого в Любимівському ЗПЗСО учителі — філологи Кошур Т.М., Мордух О.В. та Литвин Л.В. провели відповідні заходи, у яких активну участь брали учні: тематичні уроки «Рідна мова чиста, як сльоза», мовознавчу гру «Найрозумніший», фотоквест до Дня рідної мови, мовознавчий турнір «Рідну мову любимо, знаємо, добре вивчаємо», інтерактивну вікторину «Найкращий знавець рідної мови», інтерактивний морський бій «Знавці української» на яких учні поглиблювали свої знання про мову, її розвиток, місце серед інших мов світу, а також знайомилися зі шляхами підвищення культури мовлення, з мовними обов’язками громадян, з державними документами, що стосуються української мови, говорили про мову як духовний скарб нації, про те, що вона живе у наших серцях. Діти із задоволенням виконували різноманітні завдання: розгадували анаграми, ребуси, відгадували загадки та продовжували прислів’я, підбирали синоніми та антоніми, добирали рими, пояснювали фразеологізми, впізнавали письменників та їхні твори, знаходили відомі висловлювання літературних діячів про мову, складали про рідну мову сенкан, змагалися у доборі компліментів для нашої солов’їної та інше. На коридорі закладу учнівське самоврядування облаштувало фотозону, яка надихала учнів на створення креативних шедеврів фотомистецтва.
Ми зайвий раз переконалися у тому, що українська мова – це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов’я, прекрасна і барвиста, неначе дощова веселка. Не можна ходити по землі, не зачаровуючись виплеканою у віках рідною мовою.
Тож вітаємо усіх жителів Нововоронцовської громади з цим чудовим днем. Любіть, поважайте та вдосконалюйте нашу мову, адже вона, як Україна — у нашому серці, і починається вона з кожного з нас.
