Автор: Директор Любимівської ЗОШ Ткаченко Жанна Данилівна 2013р
Є на планеті дороге серцю місце – рідна школа. Схиляються до самої покрівлі сиві тополі, тихо кружляє пух спогадів. Кожного ранку, як крихітні гомінливі струмочки, зливаючись у єдиний бурхливий потік, прямують сюди діти. І так багато років… Обличчя… Обличчя… Але ти, школо, пам’ятаєш усіх. Скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних. Ти – початок усього. Так будь же завжди благословенна! Нехай від споминів про тебе світлішають обличчя, розгладжуються зморшки. Хай вічно звучать слова: «Здрастуй, школо!».
Сьогодні у нас — незвичайне свято, свято дитинства і юності, день народження ніколи нестаріючої Любимівської школи.
Школа, куди сходяться усі доріжки від наших домівок протягом 11 років. Нашій школі – 40! Це особливе свято, якого немає в жодному календарі. На ньому зустрічаються біль розлуки і світло надії, сум розставання і радість зустрічі.
Минає рік, минає два,
Минає одинадцять,
А школа двері відкрива,
Щоб нам всім об’єднаться.
Що було позаду і що чекає нас попереду, яка ти, школо, з чого починала своє існування, що було і є цікавого в твоєму житті, про що ти мрієш і на що сподіваєшся? Давайте повернемося до її історії, адже саме вона дасть нам відповідь.
Будівництво школи задумав і здійснив тодішній директор радгоспу «Піонер» Шкода В.Й. У школі–новобудові перший дзвоник пролунав 1 вересня 1973 року. Свято-відкриття готувала я, тоді старша піонервожата, заступником з виховної роботи була Євтушенко Л.О., навчальним процесом керував Чумак М.Г., а директором школи була Карпова Н.М., яка багато років уміло керувала педагогічним колективом.
З великим задоволенням і гордістю назву імена тодішніх учителів: Маценко О.Я., Карпенко В.В., Карпенко А.К., Бедринець В.О., Бачиш В.П., Громакова Л.І.,Курочка Є.І.
До сьогодні працюють у школі ті, хто починав у далекому 1973 році. Це Громакова Л.І., Киян Л.О., Ткаченко В.Г. і я – Ткаченко Ж.Д.
Починаючи з 2000 року до сьогодні, колектив школи працював у максимальному режимі, знаходячи позитивні емоції у сірих буднях. Досвід учителів школи в реалізації проекту « Через здоров’я до знань» був схвалений ученою радою Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів. Колектив школи співпрацював з Інститутом педагогіки АПН України, м. Київ. Про нас писала не тільки районна газета, а й обласна і всеукраїнська.
Назавжди в історії школи будуть досягнення наших випускників у МАН, конкурсах, олімпіадах, спортивних змаганнях. Їх готували наші талановиті вчителі: Громакова Л.І., Коваль Є.В., Силютіна І.Ф., Тимошенко Л.П., Ткаченко В.Г., Кукуруза Г.Ф., Гергель А.С.
Колишні учні школи: Ткаченко Лариса, Йонда Іван, Ткаченко Сергій, Горб Сергій, Федоров Едуард, Хома Світлана, Карпов Віктор, Дубина Яніна, Орленко Вікторія, Виноград Наталя, Томілович Антоніна, Панасюк Микола та інші були першими в спорті і в навчанні. Прославляв школу своєю творчістю і Білий В’ячеслав, який став переможцем Всеукраїнського конкурсу «Інтершкола».
Дорогі випускники школи! У кожної людини, як стверджує романтична легенда, є два береги: від одного з них Людина відпливає, а до іншого неодмінно має пристати. На цій дорозі завжди трапляється багато труднощів, перешкод, є зупинки надії, юності, любові. І де б ви не зупинялися, які б перешкоди не траплялися на вашому шляху, вам далеким теплим вогником завжди світитиме берег маленької дивної країни дитинства – ваша рідна школа.
Висловлюю щирі слова подяки за вияв доброти і турботи до дітей, за любов і чистоту серця, за щедрі руки, тим, хто допомагав школі: директору ДП ДГ «Піонер» Бєлову В.О., директору ЛТД «Продексім» Кордісу В.Й., Посю М.І., сільському голові Беззубку М.Д., Кияну О.А., Зелеській Т.В., Амеліну Л.Ф., Кондратенко А.О.,Васкул В.,Васкул Г., Васкул Л. Окремі слова подяки Гладишу А.А., нині покійному. Колишнім директорам радгоспу «Піонер» Федорнаку В.І., Йонді І.М., Ткаченку О.Г., Кошуру Л.М. вдячні учні та працівники за допомогу в покращенні матеріального становища школи.
Не можна не сказати добрі слова колишнім випускникам воїнам–афганцям: Амеліну Л.Ф., Ведмедю В.В., Щесняку С.П., Бейку Р.І. за допомогу у патріотичному вихованні наших учнів.
До сьогодні інтер’єри школи прикрашають картини, намальовані Івановим Володимиром.
Наша шкільна родина – це спільний колектив учнів, учителів, батьків. Батьківська громада — наш надійний партнер у всіх справах. Щиро вдячна їм за підтримку і розуміння. Вдячна я технічному персоналу школи за чесну, самовіддану працю, за той затишок, який панує у нашій школі.
Я — щасливий директор! Поряд зі мною працюють майстри педагогічної праці, яких люблять діти за доброту і справедливість, за цікаві уроки. За творчий вогник, відданість своїй справі, за щедру і люблячу душу я щиро вдячна своєму педагогічному колективу школи. Добра Вам, здоров’я, людської поваги. Хай доля буде до Вас щедрою. Ваш труд гідний захоплення. Низький уклін Вам усім.
Отже, історія продовжується і, може, завтра настане той час, сьогоднішній учню, вписати в неї своє ім’я. Хочеться вірити, що наша школа переживе ще не один ювілей. Усі гарні справи, зроблені поколіннями — це дороговказ для наступників. Вони зробили багато, але ми повинні іти далі, зробити більше, хоч уже багато і зроблено. Сьогоднішні учні мають щастя жити і працювати для свого народу, для своєї України.
