Важко згадувати ті дні, години, коли більшість людей сіл Качкарівка та Саблуківка були під ненависним поглядом, під дулом автомата тих окупантів, які прийшли, вдерлись у наші мирні землі. Особливо було тяжко тим родинам, чиї діти, онуки, рідні вели боротьбу проти ворога. Але і це було пережито!
У той час відчували підтримку старости села Бутівчака Юрія Максимовича.
І ось радісна звістка! 10 листопада 2022 року на вулиці вийшли жителі сіл, щоб зустріти наших солдатів, наших воїнів ЗСУ. Радості не було меж.
До речі, 10 березня 1944 року, о тій же самій годині з 9:00 до 10:00 ранку із села були вигнані фашисти у Другій Світовій війні. І така ж була тиша. сльози, обійми, солдати заморені, але знайшли час кожного обійняти та втішити, що скоро все закінчиться.
За такий довгий час зустрілись із Юрієм Максимовичем, який із перший днів оцієї проклятої війни не полишав своє село, людей, громаду.
Помічниками старости стали активісти села, безкорисливо допомагаючи у видачі гуманітарної допомоги, вели облік нужденних людей.
Яку б ділянку обслуги, допомоги не взяти, першу струну скрипки відіграє наш Юрій Максимович. Жодного разу, яка б не була химерна погода, жителі, які залишились у селі, не були обділені хлібом, водою, паливом, увагою старости.
Ми, ветерани — пенсіонери, допомагали вести облік усіх людей, які виїхали із сіл, які залишились, які приїздили. І завжди для нас усіх радістю було, коли до своїх домівок повертались односельці.
Як староста, як людина цей чоловік беззаперечно на своєму місці, особливо в такий складний час.
Ми дочекались, щоб із села вигнали окупантів, то ж дочекаємось разом з громадою, з нашим старостою й скорої Перемоги.
А потім зберемося всією Милівською громадою разом із Любов’ю Мінько, Юрієм Бутівчаком на велику толоку, де підіймемо келихи зі словами: «Слава Україні, Героям Слава! Ми – народ, нація переможна, нас не зламати й не здолати».
Т.О. Мельник, голова ради ветеранів Качкарівського старостинського округу Милівської громади
