На фото: капітан поліції Анна СИДОРЕНКО.
ВЕРЕСНЕВІ ДНІ 2023-ГО У СТЕПОВОМУ КРАЇ сонячні, а ночі з прохолодою та ранковими туманами. Осінь заявила про свої споконвічні права: на садибах чепурні садки, як розквітла ружа, радують яблуками, грушами, сливами, горіхами, принаджуючи пернате птаство медовою угоркою; проситься до господи чи не найпізніший ароматний фрукт айва… Таж ненаситна чужинська війна, що чорним воронням не обійшла житла, соціальну інфраструктуру, рослинний та тваринний світ сільської глибинки, не дає милих серцю спокою й умиротворіння. Про значні втрати людських життів, сплюндровані та спалені цілі квартали багатоповерхівок у містах і осель у сільській глибинці та багато інших звірств Білокам’яної, відомі світовій спільноті…
Не обминула війна і село Петропавлівку Новоолександрівської сільської територіальної громади Бериславського району на Херсонщині. Малу батьківщину капітана поліції, інспектора з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності ВП №1 Бериславського районного відділу поліції ГУНП України на Херсонщині Анну Сидоренко, у дівоцтві Клипко. Не лише одне село, а й вся мирна Україна страждає від ворожої навали.
…Золотисто-рубіновий багрянець, вигаптуваний на пожовклому вбранні дерев, частіше нагадує про холодну зиму, аніж про бабине літо; осінь щедро листям застеляє землю, зранену мінами та пострілами чужинської зброї. А зі високих та пишних каштанів зі загрозливим стогоном падають на битий шлях їжакуваті, кругловиді, темно-коричневі плоди, позбувшись надміцного темно-зеленого колючого панцира. Літньої днини захищав від нестерпної спеки та непроханого вороння та інших пернатих. Там, де у в’юнких, як тіло казкової русалки-степовички, грайливих хвилях Каховського водоймища впродовж багатьох десятиліть черпали воду та купалися сотні тисяч дорослих і дітей, а небесні світила Сонце та Місяць осявали їм шлях, з минулого літа його безмежне дно заростає височенними очеретами та споконвічними ворогами людини та зеленого дива навколишнього середовища – карантинними рослинами…
Навіки-вічні, на недосяжній неозброєному людському оку вишині неба мерехтять міріади діамантових зір по сусідству зі оповні Місяцем, величним Чумацьким шляхом… Здається, до погаслих зір нічному плесі Каховського водоймища не так уже й далеко, та це мільйони кілометрів. Російські війська не лише дотла знищили Каховську ГЕС, а й залишили стращне безводдя, розбурхану стихію, екологічний дисбаланс. На клаптиках висушеного та потрісканого дна колишнього водоймища іноді вимальовуються химерні силуети, що нагадують про те, як багато років тому тут мешкали люди. Ба, як розповідають місцеві, навіть дізналися, що після вчорашньої непокірної водної стихії чудом збереглися місцини хат, останки огорож, православний хрест… Стривожені жорстокими нелюдами води рукотворного моря, прирекли на велику біду сотні тисяч мирних людей не одного десятка міст та сіл області, а також квітучу столицю краю місто Херсон… І нині у деяких населених пунктах досі нагадує про себе літня стихія 2023-го – чорна права рук жорстокої чужоземної солдатні та їхніх предводителів…
…У МИРНІ ДЕСЯТИРІЧЧЯ на благодатній землі пращурів-степовиків, у мальовничому селі Петропавлівка Нововоронцовського району з’явилися на білий світ первісток Оксана та молодша Анна, доньки поважаного односельцями та в районі подружжя Віктора Івановича й Аліси Богданівни Клипків. На прохання автора, Анна, по чоловікові Сидоренко, люб’язно погодилася розповісти про найдорожчих людей на світі – тата і маму.
– Світлої пам’яті татко Віктор Іванович усе своє життя присвятив праці в рідній Петропавлівці. На радгоспному автомобілі здолав тисячі кілометрів, а згодом став самостійним господарем землі. Та несподівана хвороба забрала у Вічність 11 листопада 2021 року. Не став свідком як російські війська плюндрують та грабують нажите сільськими трударями за багато років невтомної праці. Моя мама Аліса Богданівна закінчила Бериславське педагогічне училище, десятки років життя віддала навчанню й вихованню маленьких хлопчиків та дівчаток, а нині на заслуженому відпочинку. Як учитель молодших класів Петропавлівської школи, немало зробила за багато років сумлінної праці, аби діточки не лише добре вміли читати, писати, рахувати та знали граматику, а й оволодівали основами знань. Тато і мама стали взірцем для кожного з нас…
Аліса Клипко, як й інші вчителі школи,працювала на совість. Її колишні учні,як і дві доньки,мають професії, стали працелюбами й ніколи не забувають стежини до свого Педагога і Мами,щоб тепло привітати з Днем народження, державними святами…Оті пломінкі троянди та айстри, подаровані колишніми учнями та дітьми, зігрівають теплом і ніжністю перетруджене працею серце жінки–матері, вчителя. Як кажуть мудрі люди, найдорожчими споконвіку стали повага та авторитет серед людей. Ветерану освітянської ниви не позичати людської поваги!
Анітрохи не перебільшуючи, матінка-природа доньку подружжя Клипків Анну Вікторівну Сидоренко щедро обдарувала не лише світлим розумом і вродою, а й чистим, сповненим любові до рідної України і степовиків чуйним та милосердним серцем. У неблизькій від міського клекоту Петропавлівці закінчила загальноосвітню середню школу І–ІІІ ступенів, і, не гаючись, обрала шлях у самостійне життя…
Ніхто в селі, крім тата і мами, навіть не здогадувався, що випускниця школи Анна Клипко обере, як мовиться, не зовсім жіночу професію правоохоронця. Трудовий злет Анни почався в Нововоронцовському відділенні міліції в 2010 році. Без відриву від міліцейського колективу успішно закінчила Херсонський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ. Спеціальність правознавця стала надійною опорою при виконанні непростих службових обов’язків. Нарівні зі чоловіками-полісменами – досвідченими охоронцями правопорядку капітан поліції Анна Сидоренко здобуває зримі успіхи в нелегкій службі. Роки за роками, і до неї прийшли високий професіоналізм,повага колег і населення.
У колективі правоохоронців Нововоронцовщини Анна зустріла своє кохання. На весільний рушник стала з колегою по роботі Федором Сидоренком, родом з одного зі сіл сусідньої Дніпропетровщини.
Подружжя Федір та Анна Сидоренки – авторитетні капітани української поліції. До речі, первісток родини Клипків Оксана (по чоловікові Голімбієвська), як її молодша сестра Аня, здобула вищу юридичну освіту в Херсонському юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ…
За роки державної служби Анна Сидоренко сумлінно попрацювала на посадах слідчого Нововоронцовського відділення міліції, з 2018-го – начальника сектору з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності. А з 2021 року – інспектор з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності ВП №1 Бериславського районного відділу поліції ГУНП України в Херсонській області. Жінка працює зі своїм чоловіком Федором в одному колективі. Він – капітан поліції, оперуповноважений сектору кримінальної поліції ВП №1 Бериславського РВ поліції. Успішно закінчив Академію внутрішніх справ у Києві. Вища юридична освіта молодого подружжя офіцерів поліції – надійна опора в повсякденній роботі,особливо під час війни.
ЯК У МИРНІ ДНІ, так і в тяжкі місяці війни вартовий правопорядку Федір Анатолійович Сидоренко докладає високий професіоналізм і характер, аби очистити рідний край від антиподів життя. Нерідко йому, як і колегам-полісменам, доводиться ризикувати власним здоров’ям та життям. Від природи наділений принциповістю, сміливістю та відвагою, капітан поліції Сидоренко з подвоєною енергією захищає інтереси Української держави на варті правопорядку степового краю. Серед багатьох його відзнак за бездоганну службу особливо виокремлюється одна – нагрудний знак Міністерства внутрішніх справ України «За відвагу в службі». Нагороду заслужив у 2022-му. Уже тоді загарбники нищили все на своєму шляху, а кримінальні елементи, осмілівши, займалися крадіжками майна мирного населення та підприємців, мародерством і учиненням злочинів проти свободи громадянина.
…В ОДНОМУ З ВІДДАЛЕНИХ сіл Нововоронцощини – Петропавлівці – мешкає шанована односельцями мама сестер Оксани та Анни. Із судженими та дітьми їм зрідка вдається завітати в гості до рідної неньки. На перешкоді стають постріли ворожої реактивної артилерії, танків, гаубиць та іншої смертоносної зброї. Ніжна мамина посмішка та гостинність, світла батьківська оселя, мальовниче село, привітливі посмішки односельців, казкове буяння квітів, цілющі аромати садків і щедрі на плоди горіхових дерев, злагоджений пташиний «оркестр» солов’їного гаю – все чарівно заворожує людську уяву безцінним земним буттям, що ревно оберігають зять та доньки подружжя Клипків. Гірка правда, їхньому, як і мільйонам співвітчизників, спілкуванню з найдорожчими людьми на світі заважає війна…
– Коли приїжджаємо до ріднесенької мамуні, – поділилася Анна Сидоренко, – її дуже тішать зяті, три внучки, серед них – наша донечка Христинка, учениця Нововоронцовського ліцею Нововоронцовської селищної ради. Не побоюся сказати: символічним стало те, що Христинка народилася не в будень, а на державне свято – у День Національної поліції України! Мріємо, коли підросте, аби обрала професію правоохоронця, як я та її тато! Я та моя сестра Оксана дуже цінуємо кожну хвилинку спілкування з мамою. Не можу зрозуміти інших, які обходять стороною своїх найрідніших людей, як слід не піклуються про них, навіть допускають грубощі. Гадаю,таке ставлення непростиме! За характером своєї службової діяльності зустрічала синів та доньок, котрі у пориві гніву, піднімали руку на тата і маму. Жаль! Війна показала хто є хто. Не слід забувати: Україна здобуде перемогу над ворогом. Мудрий наш народ дасть оцінку всім діянням, хорошим і не дуже…
На фото: подружжя офіцерів української поліції Федір та Анна СИДОРЕНКИ з донечкою Христинкою.
…Трудові будні молодого подружжя офіцерів поліції Федора та Анни Сидоренків – яскравий приклад служіння рідній Вітчизні. Наша велика країна переможе в пекельному вогні російських агресорів. Героїчні ЗСУ здобудуть перемогу, радістю й щастям окриливши мільйони людей не тільки в Україні, а й у світі.
Микола ГУРЕПКО, журналіст і письменник, член НСЖУ, НСПУ і НСНЖУ, журналіст ІА ВГО «Журналісти проти корупції».
