Масштабне дослідження інформаційних потреб жителів деокупованих та прифронтових територій провела Національна спілка журналістів України. Результати показали, що хоча соціальні мережі залишаються найдоступнішим джерелом інформації, друковані видання мають найвищий рівень довіри серед читачів – 90,4%.
Робота включала в себе анкетування аудиторії медіа та проведення серії бліц-інтерв’ю з представниками цільової аудиторії: лідерами громадської думки, волонтерами, громадянськими активістами прифронтових або деокупованих громад Донецької, Запорізької, Київської, Луганської, Харківської та Херсонської областей. З респондентами спілкувалися журналісти місцевих медіа, а також журналісти, які змушені були залишити свій регіон, але зберегли зв’язок із аудиторією. Загалом були опитані 423 особи.
Інформація в газеті має авторство!
«Соцмережі як джерело інформації використовують практично всі опитані мешканці прифронтових та деокупованих громад», – зазначається у звіті НСЖУ. Згідно з дослідженням, 81,3% респондентів використовують соцмережі щодня для отримання інформації. «На зйомній квартирі більше нічого немає, крім телефону»; «немає радіо, телевізора, все залишилося вдома… немає грошей на газету, знайомі та родичі — по всьому світу, заробіток іде лише на оренду житла», – розповіли учасники опитування.
Однак, коли йдеться про довіру, ситуація дещо інша. «Газету ми завжди читали, бо там була вся інформація, яка нам потрібна, і саме їй можна було довіряти, бо вона правдива», – пояснює один з респондентів.
Основними причинами довіри до друкованих видань опитані називають їх офіційний статус та наявність авторства матеріалів. «За газети відповідають редактори і цілий колектив, це як бренд редакції», – пояснює інший учасник дослідження.
Віталій Голубєв, секретар НСЖУ та автор дослідження, наголошує:
– Інституційність та наявність авторства матеріалів – це сильні сторони друкованих медіа, потенціал яких варто використовувати якнайповніше. Видається доцільним рекомендувати редакціям друкованих медіа максимально активно переносити свій досвід на інтернет-платформи, використовуючи ці сильні сторони.
Що найбільше цікавить читачів
Дослідження НСЖУ виявило, що жителів прифронтових територій найбільше цікавлять новини про безпекову ситуацію в їхньому регіоні.
– Кожен день тепер починається з читання новин про те, що відбувається на фронті, чи надходить в Україну допомога від наших західних партнерів, – розповідає Тетяна Пелипенко, співробітниця міської військової адміністрації з Донецької області.
Понад 84% респондентів зазначили, що їх найбільше цікавлять саме події війни в Україні. На другому місці – безпекова ситуація у конкретному місті чи селі (75,3%), на третьому – місцеві події (72,3%). При цьому половина опитаних вважає, що інформації про безпекову ситуацію в їхньому населеному пункті недостатньо, і її має бути більше.
Важливим питанням для жителів прифронтових громад є також прозорість роботи місцевої влади. «Бракує щомісячного звіту перед громадою про витрачені кошти», – зазначає один з опитаних. Багато респондентів висловили побажання, щоб місцева влада більше інформувала про свої рішення та плани.
– Треба покращувати комунікацію з усіма ЗМІ, які залишились працювати на прифронтових територіях. Важливо налагоджувати особисті контакти з місцевими журналістами, – підкреслює Тетяна Пелипенко.
– Саме ґрунтовний громадський контроль над бюджетними процесами в громадах міг би стати одним із основних тематичних напрямів посилення контентної складової місцевих медіа, зокрема друкованих, на противагу телеграм-каналам і соцмережам, де переважають «легші», більш новинні формати, – ділиться висновками Віталій Голубєв.
У забезпеченні прав людини – значні прогалини
Цікаво, що близько 75,6% респондентів стверджують, що мають змогу отримувати інформацію у зручний спосіб. Проте 23,2% опитаних зізналися, що не завжди мають таку можливість, а 1,2% взагалі не мають доступу до інформації у зручний для себе спосіб.
Дослідження також виявило, що близько 80% опитаних стикалися з випадками дезінформації. Найчастіше це були фейки про захоплення нових територій російськими військами.
– Найбільше емоцій викликала інформація про те, що росія в Херсоні назавжди, – ділиться Альона Мовчан, працівниця театру з Херсона.
Болючою темою є права внутрішньо переміщених осіб. Опитані висловлюють гостру потребу в інформації про свої права та можливості. Вони потребують чітких роз’яснень щодо доступності послуг, соціальної допомоги та житла.
– З початком повномасштабної агресії до нашого міста переїхало багато людей з тимчасово окупованих територій, і аудиторія газети дещо змінилася, до неї додалися переселенці. Люди, які опинилися у чужому місті, потребували інформаційної підтримки, – розповідає співавтор дослідження, головний редактор газети «Рідне слово» із Мирнограда Донецької області Максим Забеля. – Ми стали готувати роз’яснювальні матеріали для них, розповідали, де можна оселитися або отримати допомогу. Розробили спеціальну мапу: куди і за якими адресами можна звертатися.
Респонденти активно цікавляться долею свого житла на тимчасово окупованих територіях. Питання компенсацій за пошкоджене житло та можливості його відновлення залишаються на першому місці.
Опитані також цікавляться соціальними питаннями, зокрема нормами законодавства щодо мобілізації, пільг, субсидій та соціальних допомог. 50,1% респондентів хочуть знати, як отримати державну або гуманітарну допомогу. 33,7% опитаних турбує доступність медичних послуг та аптек. Це важливий аспект для забезпечення базових потреб населення. 25,4% респондентів цікавляться доступом до освіти, особливо у складних умовах війни.
35,9% опитаних зацікавлені в інформації про психологічну підтримку та доступні послуги.
«Дослідження НСЖУ виявило значні прогалини у забезпеченні прав людини на прифронтових та деокупованих територіях України, – роблять висновок автори дослідження. – Місцеві медіа можуть стати ключовим гравцем у цьому процесі, надаючи актуальну та достовірну інформацію, сприяючи громадському контролю та підвищуючи обізнаність громадян про їх права та можливості в умовах війни».
Головна мета – вижити!
Цікаво, що дослідження показало зміну життєвих пріоритетів людей в умовах війни. «Мої основні інтереси змінились докорінно. Тепер головні цілі такі: не потрапити під обстріл, не втратити можливість заробляти гроші для своєї родини, вижити!», – розповідає Марія Валержак, приватна підприємиця з Донецької області.
Ліна Кущ, перша секретар НСЖУ, коментуючи результати дослідження, зазначає:
– Ми бачимо, що інформаційні потреби людей на прифронтових територіях змінилися. Тепер на перший план вийшли питання безпеки та виживання. Місцеві медіа мають адаптуватися до цих змін, щоб ефективно задовольняти інформаційні потреби своєї аудиторії.
Автори дослідження доходять трьох головних висновків.
По-перше, унікальна ніша місцевих медіа, яка закриває левову частку інформаційних потреб аудиторії, — розповідати про безпекову ситуацію саме в конкретному регіоні. На це є виразний запит аудиторії, який сьогодні задовольняється не повністю.
По-друге, «зони розвитку» для місцевих медіа на прифронтових та деокупованих територіях — збільшення частки матеріалів роз’яснювального характеру (норми законодавства, можливість отримання допомоги, державної, гуманітарної, психологічної, медичної; відновлювальні роботи) з акцентом на забезпечення потреб ВПО та розв’язання житлових питань.
По-третє, потребує особливої уваги здійснення місцевими медіа громадського контролю над використанням бюджетних коштів у громадах.
«Лише вільні, незалежні та економічно стійкі локальні медіа здатні забезпечувати ширшу участь громадян у розвитку їхніх територій та ухваленні рішень на місцевому рівні», – підсумовують автори дослідження.
НСЖУ планує використати результати цього дослідження для розробки рекомендацій щодо покращення роботи місцевих медіа на прифронтових та деокупованих територіях.
– Ми впевнені, що ці дані допоможуть нам краще розуміти потреби аудиторії і сприятимуть розвитку якісної журналістики в Україні, особливо в тих регіонах, які найбільше постраждали від війни, – зазначає Віталій Голубєв.
Інформаційна служба НСЖУ
